Роз’яснення щодо підвищення мінімальної заробітної плати

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальну заробітну плату визначено як встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Згідно з вимогами ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»                  (далі – Закон України) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі 4173 грн., у погодинному розмірі 25,13 грн.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Як зазначено в частині другій статті 3-1 Закону України при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Виплати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 Закону України, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто доплати за: суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, ненормований робочий день; надбавки за: класність, почесне звання, високі досягнення у праці, вислугу років; всі види премій, крім перелічених в частині другій статті 3-1 Закону України; індексація тощо включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

Додатково роз’яснюємо.

Згідно зі ст. 6 Закону України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі з 1 січня 2019 року – 1921 грн., з 1 липня – 2007 грн., з 1 грудня – 2102 грн.