Реальні історії

Оксана (ім’я змінено) працює медичним працівником у закладі охорони здоров’я. З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні, незважаючи на загрози власному життю і здоров’ю, попри активні бойові дії на Херсонщині та постійні ворожі обстріли м. Херсона, разом із колегами надає медичну допомогу мешканцям міста та області.

В умовах воєнного стану, багато працівників покинули роботу і виїхали у безпечні місця, що в свою чергу призводить до збільшення навантаження на медичних працівників, які залишились.

Для забезпечення надання цілодобової, безперервної медичної допомоги громадянам, Оксана виходила на додаткові чергування й виконувала роботу за межами норми робочого часу.

Проте, передбаченої законодавством оплати за роботу в надурочний час не одержувала й на неодноразові звернення до керівника медичного закладу щодо належної оплати праці не отримувала жодної відповіді.

Ця несправедливість спонукала жінку звернутись по допомогу до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

В ході проведення перевірки головний державний інспектор з’ясував, що у закладі для працівників, які працюють за змінним графіком роботи запроваджено підсумований облік робочого часу, з річним обліковим періодом. Однак, в порушення вимог чинного законодавства оплата надурочних годин, відпрацьованих працівниками за підсумками 2023 року, не здійснювалась в порядку, передбаченому статтею 106 КЗпП України.

Інспектор праці пояснила керівнику, що у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді у подвійному розмірі годинної ставки працівника. При цьому, компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Прислухавшись до роз’яснень інспектора, зрозумівши всю відповідальність за порушення законодавства про працю, роботодавець здійснив нарахування та виплатив Оксані і її колегам належні кошти за роботу в надурочний час.

Відтак, завдяки інспектору праці трудові права Оксани та колективу працівників закладу охорони здоров’я захищено!

Мешканець Одеської області Володимир (ім’я змінено) влаштувався на нове місце роботи слюсарем-ремотником на підприємстві машинобудівної галузі.

У перші ж дні роботи чоловік отримав важку травму (перелом руки) під час виконання своїх трудових обов’язків, адже не був ознайомлений з можливими шкідливими виробничими факторами, які можуть мати місце на його робочому місці.

На жаль, роботодавець з метою уникнення відповідальності запропонував потерплому приховати цей нещасний випадок на виробництві і самостійно відвіз працівника до лікарні та запропонував сплатити всі його виплати на лікування. Але коли директор підприємства дізнався про тяжкість травми та дороговартісне лікування, то відмовився від надання матеріальної допомоги працівнику.

Володимир вирішив звернутися до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з заявою про прихований нещасний випадок на виробництві.

Посадові особи управління роз’яснили роботодавцю, що ситуація яка склалася з його робітником– це нещасний випадок, про який роботодавець не повідомив у встановлений термін згідно вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі – Порядок) або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства згідно вимог чинного законодавства.

Директором підприєсмва на якому працював Володимир, було проведено відповідне розслідування вищевказаного нещасного випадку згідно Порядку, складено відповідний акт і тим самим забезпечено конституційні права потерпілого на соціальний захист.

Посадові особи управління також наголосили, що роботодавці, які порушують або не виконують вимоги Порядку, створюють перешкоди розслідуванню або надають неправдиві свідчення, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Олексій (ім’я змінено) 40 років працював на одному з одеських державних підприємств. Вийшовши на роботу після відпустки, дізнався, що його звільнено. Керівник державного підприємства відмовив Олексію у поясненні причин його звільнення.

Засмучений чоловік повернувся додому. Що робити? Розповів усе дружині. А вона раптом згадала, що до них на роботу приходив інспектор праці Південного міжрегіонального управління Держпраці, розповідав про права та соціальні гарантії працівників під час воєнного стану, і як діяти, коли людину незаконно звільнено. Інспектор залишив свої координати, інформаційні буклети з необхідними порадами.

Наступного дня вся інформація була в Олексія. За порадою фахівців Південного міжрегіонального управління Держпраці він написав звернення щодо порушення його трудових прав – незаконного звільнення з роботи.

На підставі зазначеного звернення, головні державні інспектори відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області провели позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю на державному підприємстві.

Під час контрольного заходу інспекторами праці зафіксовано факт безпідставного звільнення Олексія з роботи.

Враховуючи встановлені порушення керівнику підприємства видано припис про їх усунення та зобов’язано забезпечити додержання норм чинного законодавства на підприємстві.

На виконання вимог виданого припису, підприємством скасовано наказ про звільнення та Олексія поновлено на роботі з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, як то передбачено законодавством.

Так, завдяки діям інспекторів праці Олексій не тільки повернувся до роботи, а ще й отримав компенсацію за незаконне звільнення.

Маргарита (ім’я змінено) звернулась до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за допомогою у вирішенні питання виплати заборгованої заробітної плати при звільненні.

Стурбована громадянка повідомила, що працювала у освітньому закладі Каховського району, який на сьогодні знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонській області. Свою роботу виконувала сумлінно та добросовісно за дистанційною формою організації праці. Однак з травня 2023 року заробітну плату за умовами трудового договору вчасно не отримувала. Більш того утворилась заборгованість із виплати заробітної плати більше ніж за п’ять місяців, яку роботодавець не виплатив навіть при звільненні.

На прохання прояснити ситуацію та виплатити належні кошти Маргарита не отримала жодних чітких відповідей від роботодавця, який й надалі замовчував проблему та не поспішав її вирішувати. Також за повідомленням Маргарити заборгованість із виплати заробітної плати була не лише перед нею, а і перед іншими працівниками освітнього закладу.

Щоб з’ясувати всю ситуацію головний державний інспектор управління інспекційної діяльності у Херсонській області поспілкувався із керівником освітнього закладу та роз’яснив вимоги законодавства про працю та відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Проблема полягала в тому, що заклад освіти здійснює свою діяльність за рахунок коштів місцевого бюджету, але у зв’язку із бойовими діями на території Херсонської області, відсутністю програмного забезпечення та головного бухгалтера керівник не міг своєчасно сформувати та подати заявку на фінансування закладу.

Прислухавшись до роз’яснень та порад інспектора, роботодавець визнав свою вину, винайшов шляхи комунікації з керівником відповідного Управління та виправив ситуацію, у зв’язку з чим заборговану заробітну плату виплачено не лише Маргариті, а й іншим працівникам закладу на загальну суму 2294154,70 грн.

Відтак, завдяки оперативному втручанню інспектора праці порушені трудові права Маргарити та всього колективу працівників закладу освіти захищено!

До територіального органу Держпраці звернулася дружина потерпілого Олена (ім’я змінено), муж якої отримав важку травму ноги на роботі. Як з’ясувалося, потерпілий Сергій (ім’я змінено) працював водієм вантажного автомобіля й того дня виконував роботи за дорученням директора підприємства. В результаті настання нещасного випадку, чоловік отримав важку травму, а саме багатоуламковий перелом кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. На підприємстві, де працював потерпілий, було проведено розслідування цього нещасного випадку, в якому комісія підприємства звинуватила лише самого потерпілого.

На підставі заяви дружини потерпілого про незгоду з Актом цього розслідування та за результатами перевірки об’єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства Міжрегіональним управлінням Держпраці було прийняте рішення про проведення спеціального розслідування.

Під час розслідування, спеціальна комісія встановила причини нещасного випадку, а саме: Сергій був допущений до роботи без проходження навчання і перевірки знань нормативних актів, додержання яких входило до його функціональних обов’язків; без проведення щорічного періодичного і щозмінного пердрейсового медичного огляду, інструкція з охорони праці «Для водія вантажного автомобіля» не містила основних вимог з охорони праці, дотримання яких є обов’язковими.

Комісія зі спеціального розслідування, пов’язала нещасний випадок з виробництвом та зобов’язала роботодавця усунути виявлені порушення.

Відтак, дружина потерпілого Олена відстояла конституційні права на соціальний захист Сергія та він отримав передбачені законодавством виплати.

Під час проведення превентивного заходу на одному із підприємств міста Миколаєва, інспектор з питань безпеки праці звернув увагу на ряд порушень законодавчих актів з охорони праці. Після проведення заходу та роз’яснювальної роботи, інспектором було запропоновано керівництву підприємства провести тренінг на тему «Покращення безпеки та здоров’я на роботі на малих та середніх підприємствах». Мета якого оцінка небезпечних факторів робочого середовища, вплив яких на працівника в певних умовах може призвести до травми або погіршення стану здоров’я.

Отримавши згоду від керівництва на проведення заходу, була запланована дата проведення тренінгу за участю відповідальних осіб даної установи.

На початку заходу присутнім було роз’яснено, що безпека та здоров’я на роботі це система заходів та засобів щодо запобігання або зменшення впливу на працівників небезпечних і шкідливих професійних факторів та професійних ризиків, спрямованих на збереження здоров’я, життя і працездатності працівників. Також інспектором було зазначено, що щороку в світі 2,78 мл. працівників гинуть через нещасні випадки на роботі та професійні захворювання, а 374 мл. стають жертвами нещасних випадків на роботі без смертельного наслідку. Так, за 30 років незалежності України в усіх галузях економіки загинуло понад 33 тис. працівників, травмовано майже 1 мл. громадян.

В ході тренінгу особливу увагу було приділено обов’язкам роботодавця, щодо забезпечення безпеки та охорони здоров’я усіх працівників, а саме під час здійснення аналізу трудової діяльності роботодавець має врахувати наступне:

• Небезпеку настання нещасного випадку та заподіяння шкоди здоров’ю
• Виявлені нещасні випадки, професійні захворювання і хвороби, викликані умовами праці, а також небезпечні ситуації
• Вік, стать, стаж роботи професійний рівень та інші особисті характеристики працівника
• Рівні трудового навантаження
• Можливу небезпеку для репродуктивного здоров’я

З результатів оцінювання мають розроблятися заходи щодо приведення значень факторів небезпеки, які б задовольняли мінімальним вимогам встановлених законодавством. Роботодавець повинен затвердити звіт і з результатами оцінювання факторів небезпеки, що виявлені на робочих місцях. Результати оцінювання професійних ризиків повинні бути оформленні письмово або в електронному вигляді так, щоб можна було їх легко надати працівникам.

Звіт про фактори небезпеки повинен оновлюватися й коригуватися при зміні умов праці і має відображати їхній справжній стан. Роботодавець зобов’язаний постійно контролювати стан робочого середовища, стан здоров’я працівників, безпеку трудового процесу і вдаватися до відповідних заходів та для виявлення та запобігання нещасних випадкам, несприятливим впливам на здоров’я та небезпечним ситуаціям.

Відповідно до плану заходів роботодавець, призначений працівник або відповідальна особа повинні:

• Обійти робочу зону і знайти все, що за обґрунтованим припущенням може завдати шкоду
• Встановити, які види робіт і робочі процеси є найнебезпечнішими і де вони виконуються. Може бути корисним скласти контрольний перелік.
• Зробити фото та відео фіксацію небезпечних робочих місць та технологічних процесів проведення поглибленого аналізу небезпек та моніторингу усунення чи мінімізації небезпечних факторів на робочих місцях.
• Провести опитування працівників про небезпеку з якими вони стикаються в процесі роботи і як на їхню думку можна запобігти нещасним випадкам на роботі та погіршення здоров’я. Можливо вони помітили речі, які не відразу стають очевидними для того хто проводить оцінювання професійних ризиків.

Завдяки заходу керівництво підприємства з виготовлення хлібобулочних виробів зробило позитивні висновки та з метою запровадження безпечних умов праці для своїх працівників запропонувало відповідальним особам на дільницях підприємства впровадити новий підхід до визначення небезпек на робочих місцях та залучити до вирішення проблемних питань не тільки відповідальних осіб але і всіх працівників зайнятих на різноманітних роботах.

Після вторгнення російської федерації в Україну ситуація на ринку праці істотно погіршилася, особливо це відчувається на Херсонщині, 3/4 території якої і на сьогодні залишається в окупації та під постійними обстрілами з боку підступного ворога.

Двірники житлово-експлуатаційної контори одного з районів м. Херсон виконували свої обов’язки незважаючи на ситуацію, що склалася в місті, проте тривалий період не отримували заробітної плати.  Після численних звернень до керівництва, питання виплати заборгованості позитивно вирішено не було.

          Працівники вирішили звернутись до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для захисту своїх прав з питання тривалої затримки виплати заробітної плати за період з грудня 2022 по травень 2023 року.

          Державний інспектор управління інспекційної діяльності у Херсонській області провів інформаційно – роз’яснювальну роботу із роботодавцем щодо необхідності вжиття вичерпних заходів по виплаті заборгованості по заробітній платі.

          Під час розмови із роботодавцем, інспектор надав роз’яснення необхідності дотримання принципу першочерговості виплати заробітної плати працівникам, обов’язку працедавця нараховувати та виплачувати заробітну плату за виконану працівником роботу вчасно із урахуванням вимог чинного законодавства, наголосив на відповідальності роботодавця згідно чинного законодавства у зв’язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати. Наостанок інспектор запропонував у майбутньому при виникненні будь – яких питань  з трудового законодавства звертатись за консультаціями до Держпраці.

Керівник ЖЕКу прислухався до застережень інспектора й зрозумів, що не вжив вичерпних заходів по своєчасній виплаті заробітної плати. Оскільки основним джерелом надходжень підприємства є оплата мешканців за надані послуги, яка не надходить після вторгнення російської федерації та призводить до заборгованості по всім видам платежів, керівник звернувся до засновника з проханням розглянути можливість фінансування ЖЕКу на першочергові виплати.

Засновником профінансовано першочергові виплати підприємства, внаслідок чого заявники, а також весь колектив підприємства отримали заборговані кошти заробітної плати.

Так, влучна та вчасна роз’яснювальна робота державного інспектора праці допомогла працівникам відновити порушені права. Роботодавець, в свою чергу, дізнався як не допускати порушень законодавства про працю відносно своїх працівників.

Вікторія (ім’я змінено) працювала електромонтером насосної станції на одному з підприємств міста Миколаєва. Попри щоденні обстріли, Вікторія виходила на роботу та виконувала свої обов’язки для забезпечення підприємства та містян водою, хоча страх переповнював жінку.

Посеред зими, після закінчення зміни, Вікторія, йдучи додому, підсковзнулась та зламала руку і була вимушена піти на лікарняний. На жінку чекали операція та довга реабілітація, але думка про те що її робота допомагає наблизити перемогу тішила кожного дня.

Ось минуло 4 місяці лікування, Вікторія не отримувала жодних коштів з тимчасової непрацездатності, але, незважаючи на це, просто хотіла повернутися до роботи.

Звернувшись до підприємства, з бажанням працювати, жінка отримала відмову. Такі дії керівництва стали перешкодою не лише для початку роботи, а й були причиною невиплати лікарняних.

Як виявилось, з Вікторією ще влітку призупинили дію трудового договору згідно наказу підприємства, без її попередження. Жінку обурила дана ситуація, враховуючи виконання нею посадових обов’язків при наявності цього наказу.

На прохання пояснити цю ситуацію, Вікторія не отримала жодних відповідей і вже втратила надію поновити свої права. Одного дня, перебуваючи в медичному закладі на плановому обстеженні, жінка на інформаційній дошці побачила плакат Державної служби з питань праці, на якому значився номер телефону для консультацій.

Звернення Вікторії до міжрегіонального управління Держпраці стало підставою позапланового заходу контролю щодо підприємства, яке намагалось обдурити жінку. В ході перевірки посадовими особами відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці виявлено порушення та з метою їх усунення, за погодженням з військовою адміністрацією, винесено припис, щодо скасування наказу про призупинення дії трудового договору з Вікторією.

На виконання даного припису підприємство скасувало наказ про призупинення дії трудового договору, нарахувало кошти з тимчасової непрацездатності та направило заявку-розрахунок до Пенсійного фонду України.

Так звернення Вікторії до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці допомогло їй поновити свої трудові права та отримати належні кошти у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Катерина (ім’я змінено) є працівником бібліотеки Центру культури, дозвілля та спорту однієї з сільських рад Херсонської області.

У зв’язку з бойовими діями та тимчасовою окупацією Херсонської області роботодавцем було прийнято рішення щодо оголошення у закладі простою з оплатою двох третин від встановленого працівниці окладу.

Проте, недостатньо доброчесний роботодавець не збирався виконувати свої зобов’язання і кошти за час встановленого простою Катерині не виплачував. На прохання прояснити ситуацію жінка не отримала жодних відповідей від роботодавця, який й надалі не поспішав вирішувати дану проблему.

Втративши надію самостійно поновити свої права Катерина вирішила звернутись за допомогою до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Інспектор праці провела роз’яснювальну роботу із роботодавцем та наголосила на тому, що невиплата коштів за час встановленого простою є грубим порушенням трудового законодавства та конституційних прав найманого працівника.

Під час проведеної роботи, інспектор надала роз’яснення в частині обов’язку роботодавця нараховувати та виплачувати кошти за час простою вчасно з урахуванням вимог чинного законодавства. Інспектор пояснила, що для проведення виплат працівникам за період простою законодавством не передбачено жодних окремих умов. Це означає, що для оплати за дні простою зберігаються загальні правила щодо строків виплати заробітної плати працівникам, встановлені у частині першій статті 115 КЗпП України, тобто у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який робиться виплата.

Роботодавець визнав свою помилку й здійснив відповідні нарахування та виплату коштів за час встановленого простою Катерині.

Так, завдяки втручанню інспектора праці порушені трудові права працівниці – поновлено!

Олена (ім’я змінене) працювала медичною сестрою в одній з районних лікарень Одеської області багато років. Свої посадові обов’язки виконувала сумлінно, її поважали і пацієнти, і колеги. Що таке травми та біль, знала на практиці.

Але раптом травма наздогнала її: у липні поточного року, під час виконання своїх посадових обов’язків, на робочому місці жінка посковзнулась і вивихнула ногу.

Травму було зафіксовано, але роботодавець, вирішивши приховати нещасний випадок, відмовив жінці в розслідуванні його причин, а це вело за собою неодержання необхідних пільг, які належать людині в подібній ситуації.

Спочатку розгубилася. Що робити? Колега, яка працювала поряд, нагадала про недавній візит до лікарні інспектора з Південного міжрегіонального управління Держпраці.

А от і буклет на столі лежить, там і телефони вказано, і електронну адресу. Та й інспектор наголошував, що у будь-яких проблемах завжди можна звернутися.

Так і зробила. Олена зателефонувала фахівцю ПМУ Держпраці, розповіла про свою біду. Привітний голос у слухавці уважно вислухав і порадив написати заяву, в якій викласти всі обставини нещасного випадку, ймовірні його причини та претензії до роботодавця.

Після звернення медсестри до Південного міжрегіонального управління Держпраці було проведено розслідування нещасного випадку згідно вимог Порядку розслідування. Жінка отримала всі необхідні виплати на відшкодування заподіяної травми.

Так спілкування з досвідченим фахівцем Держпраці допомогло працівниці отримати відшкодування згідно з законодавством у зв’язку виробничою травмою.