Донорство справа благородна: дії працівника, який вияв бажання стати донором та обов’язок роботодавця

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її  компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у надзвичайних ситуаціях.

Статтею 6 зазначеного Закону визначені обов’язки керівників підприємств, установ, організацій, щодо сприяння донорству крові та її компонентів, а саме, вони повинні безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до  невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.

Листом від 06.04.2011 № 76/13/133-11 Мінсоцполітики України надано роз’яснення щодо наслідків неподання працівником заяви про обстеження і здачу крові та (або) її компонентів.

Так, згідно зі статтею 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації в день давання крові донор був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. У цьому випадку працівнику надається роботодавцем два дні відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку, ці дні він може також приєднати до щорічної відпустки.

У разі коли такого погодження з роботодавцем не було і працівник не писав заяву про звільнення його в день давання крові від роботи, йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.

У разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку (у наведеному  випадку зміна тривалістю 12 годин) із збереженням за ним середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові.

У разі давання крові  та (або) її компонентів у період щорічної відпустки –  відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання  працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові. Отже, якщо  працівник здав кров у період щорічної відпустки, її тривалість продовжується на два дні.

Виплата середнього заробітку здійснюється за  рахунок  коштів роботодавця, де працює донор.