Профілактика виробничого травматизму в аграрному секторі

В Україні триває осіння посівна кампанія. За даними Мінекономіки станом на  28 вересня 2020 вже засіяно понад 2,2 млн га(27%) основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га.

Управління Держпраці у Миколаївській області нагадує аграріям про необхідність належного оформлення трудових відносин з працівниками, експлуатації технічно-справної сільськогосподарської техніки, забезпечення контролю за дотриманням вимог  безпеки під час виконання польових робіт.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на те, що плануючи та забезпечуючи вжиття заходів з профілактики виробничого травматизму, професійної захворюваності, аварійності, роботодавець або уповноважені ним відповідальні особи мають взяти до уваги, що до найбільш поширених порушень нормативів безпеки праці при механізованих виробничих процесах у рослинництві належать:

• відсутність попереджувальних знаків і написів про наявні небезпеки на об’єктах;
• відсутність інструкцій з охорони праці, технічних описів та інструкцій з експлуатації машин та обладнання;
• несправність механізмів керування та гальмівних систем мобільних засобів механізації (на тракторах, комбайнах тощо);
• відсутність захисних пристроїв на рухомих частинах машин та обладнання;
• несправність пускових і блокувальних пристроїв;
• несправність електроприводів та пускорегулювальної апаратури, машин і механізмів;
• пошкодження електрообладнання;
• відсутність двостороннього зв’язку на агрегатах, де зайнято більше двох працівників;
• несправність тягово-зчіпних пристроїв на мобільних агрегатах;
• відсутність або несправність захисних огороджень на мобільних робочих місцях;
• несвоєчасне випробування підіймально-транспортних механізмів;
• відсутність захисних пристроїв на охолоджених і нагрітих частинах машин та обладнання;
• несправність (відсутність) вентиляційного та опалювального обладнання;
• несправність інструменту, пристроїв, тари тощо;
• неогороджені робочі місця на висоті;
• недостатня освітленість робочих місць;
• відсутність (неефективність) засобів захисту від дії шуму та вібрації;
• відсутність (несправність) огороджень та засобів контролю під час зберігання пестицидів, агрохімікатів та інших отруйних речовин;
• відсутність блискавкозахисту на токах, скиртах, складах тощо;
• відсутність (невідповідність технічним регламентам, стандартам, технічним умовам) засобів колективного та індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття;
• відсутність заземлення на електрообладнанні, зернозбиральних комбайнах, місткостях для зберігання та перевезення паливо-мастильних матеріалів;
• необладнаність транспортних засобів, які використовують під час перевезення людей та матеріалів;
• несправність (відсутність) засобів доступу на робочі місця і до місць обслуговування;
• відсутність обладнаних місць відпочинку;
• незадовільний стан доріг і шляхів;
• захаращеність та незадовільний стан робочих місць і майданчиків.

Додамо, контроль та заходи  стимулювання є ефективними важелями у забезпеченні  дотриманням вимог охорони праці. Водночас варто зазначити, що під час здійснення заходів контролю необхідно не лише виявляти невідповідності, порушення вимог, а й концентрувати увагу на формальному виконанні заходів, а також аналізі результативності, ефективності та економічності цих заходів, засвоєння певних уроків на підставі виявлених відхилень. Ефективність систем  контролю та стимулювання  напряму залежить від правильної організації заходів та моніторингу їх якості.