Шум: як він впливає на організм людини? Чи можна знизити його рівень?

Шумом називаються звуки, що заважають сприйняттю корисних звуків або порушують тишу, а також звуки, що створюють шкідливу або подразнювальну дію на організм людини.

Шум як несприятливий чинник виробничого середовища наявний на більшості промислових підприємств, на транспорті, у сільському господарстві. Джерелами шуму можуть бути системи вентиляції та кондиціонування повітря, аерогазодинамічні установки, двигуни, верстати, молоти, дробарки тощо.

Звичним для людини є шумовий фон з рівнем звукового тиску в частотах 15-35 децибел (дБ).

При збільшенні рівня звукового тиску до 40-70 дБ спостерігається деяке зниження продуктивності праці та погіршення самопочуття (голосна музика, шум технічного устаткування та інше).

Рівень звукового тиску в межах 75-120 дБ спричиняє враження органів слуху і серцево-судинної системи.

Постійний шум з рівнем звукового тиску понад 120 дБ може призвести до акустичної травми (значне зниження слуху).

Інтенсивний виробничий шум може стати причиною таких професійних захворювань, як туговухість або глухота. Крім того, у працівників, які щодня перебувають під його впливом:

• знижується продуктивність праці;
• ослаблюється увага та уповільнюється реакція, спостерігається запаморочення, дратівливість, знижується працездатність, гострота зору;
• зростає кров’яний тиск, змінюється ритм дихання та серцевої діяльності, порушується працездатність клітин кори головного мозку тощо.

Зменшення шуму на шляху його поширення передусім досягається архітектурно-планувальними та акустичними заходами колективного захисту від шуму.

ПМУ Держпраці надає практичні поради для правильного вибору засобів захисту від шуму

Архітектурно-планувальні заходи передбачають:

– раціональне розміщення  будівель і споруд на території підприємства (здійснюється при проектуванні, реконструкції та експлуатації підприємств, цехів, дільниць);

– раціональне розміщення технологічного устаткування та робочих місць;

– раціональне акустичне розміщення зон і режимів руху транспортних засобів і потоків;

– створення шумозахисних зон.

Акустичні засоби передбачають застосування засобів звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляції, демпфірування (гасіння коливань механічних систем нелінійними динамічними пристроями) та застосування глушників шуму.

На практиці також широко застосовуються організаційно-технічні засоби колективного захисту від шуму, такі, як оснащення устаткування засобами дистанційного керування, застосування малошумних технологічних процесів та устаткування, дотримання правил технічної експлуатації обладнання, проведення його планово-попереджувальних оглядів та ремонтів тощо.

Якщо заходами колективного захисту не вдається знизити рівень шуму на робочих місцях до допустимих значень, застосовуються засоби індивідуального захисту від шуму. Вони дають змогу перекрити найбільш чутливий канал проникнення звуку в організм через вуха та попередити розлад нервової системи від дії такого інтенсивного подразника, як шум.

З цією метою використовують протишуми, або антифони, які поділяються на 3 види:

1. Внутрішнього використання – втулки, вкладки, тампони;
2. Зовнішнього використання – навушники, шоломи, костюми;
3. Змішані, які вставляються при вході в слуховий прохід.

Як правило, вибір засобу індивідуального захисту обумовлюється видом та характеристикою шуму на робочому місці, зручністю його використання при виконанні конкретної робочої операції, кліматичними умовами та іншими чинниками.

Важливе значення у попередженні розвитку шумової патології мають попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» таким оглядам підлягають особи, які працюють на виробництвах, де шум перевищує гранично допустимий рівень.

Отже, роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору навіть під час воєнного стану.

В Україні діє низка нормативних актів, спрямованих на покращення умов праці та поліпшення стану захищеності працівників від професійних захворювань. Це, зокрема: Кодекс Законів про Працю України, Закон України «Про охорону праці», постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», наказ Міністерство соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804 «Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці»; Наказ Державної служби України з питань праці від 06.07.2022  № 110 «Про затвердження Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці» та інші.

Статтею  8 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці продовжує проводити інформаційно-роз’яснювальні роботи щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливих його порушень.

Повідомляємо про можливість оперативно отримувати консультації Держпраці з найактуальніших питань в рамках дії сервісу «Інтерактивний інспектор», а саме: зазначаємо можливість отримувати відповіді на свої питання у зручний спосіб, зокрема, електронною поштою, на месенджер (Viber, WhatsApp, Telegram) або телефоном.

Більше інформації за посиланнями

https://dsp.gov.ua/trudovi-vidnosyny-pid-chas-voiennoho-stanu-v-ukraini-shcho-zminylosia/

https://pratsia.in.ua/

Прес-служба
Південного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці