Порядок оплати за час простою в умовах воєнного стану

Згідно частини першої статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому, законодавством не встановлено обмеження щодо можливості оплати часу простою в більшому розмірі. Зокрема, у колективному договорі може бути встановлений більший розмір виплат.

Для проведення виплат працівникам за період простою законодавством не передбачено жодних окремих умов. Це означає, що для оплати за дні простою зберігаються загальні правила щодо строків виплати заробітної плати працівникам, встановлені у частині першій статті 115 КЗпП України, тобто у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який робиться виплата.

Слід відмітити, що у період воєнного стану ми зазвичай стикаємося із тривалими простоями під час яких працівники менше хворіти не стали. У зв’язку з чим у сторін трудового процесу виникають питання, а чи будуть нараховуватись кошти з тимчасової непрацездатності працівнику, що перебуває в простої, у разі відкриття листка непрацездатності? З цього приводу Мінсоцполітики було напрацьовано відповідні роз’яснення викладені у листах від 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45 та від 05.07.2022 № 2063/0/290-22/45, згідно яких допомога по тимчасовій непрацездатності:

• виплачується на загальних підставах у разі настання страхового випадку під час перебування застрахованої особи в простої, яка згідно з наказом роботодавця про запровадження такого простою зобов’язана бути присутньою на робочому місці (іншому місці, визначеному роботодавцем) з відповідним режимом роботи;
• не виплачується, якщо страховий випадок настав у застрахованої особи, яка згідно з наказом роботодавця про запровадження простою відсутня на робочому місці, бо в цьому випадку відсутні підстави для здійснення такої виплати.

Тобто оплата листка непрацездатності залежить від того чи має перебувати працівник під час простою на роботі.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не визначено умови щодо присутності/відсутності працівника на робочому місці під час простою. Місце перебування працівника під час простою визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання наказу. Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці – то працівники знаходяться на робочому місці відповідно до встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку режиму роботи, але при цьому не виконують свої трудові обов’язки.