праця

Держава гарантує особам з інвалідністю I і II груп надання щорічної основної відпустки тривалістю не менш 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (стаття 6 Закону України «Про відпустки»).

Роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, як це передбачено статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Працевлаштування осіб з інвалідністю оформляється в загальному порядку. Разом із основним пакетом документів, майбутньому робітнику необхідно, надати довідку МСЕК (про присвоєння йому відповідної групи інвалідності). Наразі МСЕК оформлює виписку з акту огляду за формою № 157-1/о, індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК.

Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Під час оголошення простою дія трудового договору з працівниками продовжується, проте вони не виконують свої посадові обов’язки. Таким чином відповідь на питання - ні, вимагати від працівника виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором під час простою, в тому числі на умовах дистанційної або надомної роботи за посадою, за якою власне й оголошено простій – неправомірно. У разі, якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, в тому числі і за межами адміністративної будівлі (не на робочому місці), - це є роботою (дистанційною або надомною) і підлягає оплаті відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці, а не з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Ні, простій оголошується за рішенням роботодавця, а не на вимогу працівника. Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Оголошення простою як організаційне рішення роботодавця оформлюється наказом. При цьому роботодавець оцінює можливість виконання роботи як усім підприємством, так і окремими працівниками, оскільки у результаті простою роботодавець може зупинити роботу всього підприємства, його окремих підрозділів або роботу окремо взятого працівника.

Регулювання трудових відносин під час простою визначено статтями 34, 113 Кодексу законів про працю України. При цьому у законодавстві не зазначено, де має перебувати працівник в період оголошення простою. Місце перебування працівника під час простою визначається безпосередньо роботодавцем, шляхом видання наказу. У разі прийняття рішення роботодавцем щодо оголошення простою, без обов’язку перебувати на робочому місці, працівник може обирати вільно своє місце знаходження на території України або за кордоном. Тобто, рішення щодо свого місця знаходження, на період оголошення простою, працівник приймає самостійно. Тим паче, що в період воєнного стану, підприємства, особливо ті, які розташовані на тимчасово окупованих територіях або на території де ведуться бойові дії, стикаються із тривалими простоями. Головне, коли роботодавець оголосить закінчення простою, щоб працівники могли оперативно повернутися додому і приступити до своїх трудових обов’язків. Виїзд працівників в інше місто та/або за межі України не є причиною невиплати коштів за час встановленого простою.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Вразі, якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (ч. 4 ст. 32 КЗпП). Отже, враховуючи викладене, якщо працівник погодився із істотними змінами умов праці та не звільнився з підприємства припинення дії Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не є обов’язковою підставою для переведення працівника на попередні умови праці.

У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (стаття 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). За загальним правилом відпустки оформляються на підставі заяв працівників або попередження про їхній початок. Але зважаючи на воєнний стан, у зв'язку з неможливістю подати оригінали заяв, працівники можуть направляти їх будь-яким доступним способом, наприклад, за допомогою електронної пошти чи мессенджерів. Тобто якщо роботодавцю надійде така заява, і він не проти надати працівнику таку відпустку, роботодавець, має видати наказ про надання відпустки, та особиста присутність не є обов’язковою. Разом з тим, з метою уникнення в подальшому непорозумінь і суперечностей, Держпраці рекомендує працівникам та роботодавцям перед початком використання альтернативних способів комунікації належним чином зафіксувати факт домовленості про використання в трудових відносинах відповідних засобів електронної комунікації.

Інформуємо, що за частиною другою статті 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати. Приписи, видані ТЦК та СП зобов’язують громадянина з’явитися для проведення певних дій у строки, зазначені в цьому документі. У зв’язку з цим, працівник зобов’язаний підтвердити свою відсутність на роботі за допомогою відповідного документу (повістки або припису). Варто зазначити, що отримання даного припису не підтверджує та не означає факт зарахування до лав Збройних сил України. Підставою для збереження місця роботи, посади на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців є сам факт прийняття працівника на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Отже, приписи видані ТЦК та СП не є належною підставою для видання наказу про увільнення працівника від роботи, згідно статті 119 Кодексу законів про працю України.

Законодавством про працю не передбачено обов'язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження під час відпустки за власний рахунок, окрім випадків коли такий факт є підставою для надання відпустки (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» для підтвердження факту виїзду за межі території України або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи). Наголошуємо, що вільне пересування і вибір місця проживання кожному, хто на законних підставах перебуває на території України закріплено статтею 33 Конституції України, та не може бути обмежено, окрім виключних випадків встановлених чинним законодавством України. Отже, роботодавець не наділений правом регулювати місцезнаходження працівника під час відпустки, останній в свою чергу не зобов’язаний надавати таку інформацію.

Нормами чинного законодавства про працю визначені основні права та гарантії, надані жінкам при прийнятті на роботу, зокрема частиною 1 статті 184 Кодексу законів про працю України визначено, що забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. Слід зазначити, що при відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

Нормами частини 2 статті 26 КЗпП України визначено, що випробувальний термін не встановлюється для вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; Проте, на теперішній час діють особливі умови при укладенні трудових відносин, які визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (останні зміни вступили в дію з 19.07.2022). Так, відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону визначено, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, в тому числі і для вагітних жінок, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (частина друга статті 184 Кодексу законів про працю України). Звертаємо увагу, що незаконне звільнення вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, з роботи з особистих мотивів є кримінальним правопорушенням, за вчинення якого передбачена відповідальність за статтею 172 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про відпустки» одному з батьків, які усиновили дитину, а також особі, яка взяла під опіку дитину, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Конкретний перелік документів, підтверджуючих статус працівниці як опікуна дитини для реалізації права на додаткову оплачувану відпустку законодавчо не встановлено. Для використання права на соціальну відпустку, радимо працівниці надати роботодавцю свідоцтво про народження дитини, копію рішення про опіку або усиновлення, якщо працівниця одружена - довідку з місця роботи чоловіка про те, що цю відпустку за відповідний календарний рік не використано. У разі ненадання документів, роботодавець має право відмовити працівниці у наданні додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ст. 91 Кодексу Законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідно до положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», зупинено індексацію грошових доходів населення, передбачених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Отже починаючи з 01.01.2023 у роботодавця немає обов’язку нараховувати індексацію заробітної плати працівникам, незалежно від того, коли у працівника виникне чи виникло право на індексацію.

Відповідно до ст. 91 Кодексу Законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

✅Стаття 14. ЗУ «Про ОП» Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. ⚠Працівник зобов'язаний: 🔸Дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; 🔸Знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; 🔸Проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. 🔹Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог

✅Згідно з вимогами статті 108 КЗпП України (далі – КЗпП) робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі. 💵Підвищений розмір оплати роботи у нічний час встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. ❗️На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця (пункт 1 статті 11 Закону України від 15.03.2022 №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).Тобто, якщо на підприємстві діє колективний договір, положеннями якого встановлено розмір оплати роботи у нічний час, а роботодавець за своєю ініціативою зупинив їх дію, то у питаннях оплати «нічних» годин слід керуватися нормою статті 108 КЗпП: у випадку зупинення дії колективного договору робота у нічний час оплачується у підвищено розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. 🔴Нагадуємо, що відповідно до статті 54 КЗпП нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

✅ВІДПОВІДЬ: Вантажник – це працівник, що виконує будь-які навантажувальні та (або) розвантажувальні роботи. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 190 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. ℹ️Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46. Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо. 📌Роботи, пов'язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59 (далі – Наказ № 59). Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років. Наказом № 59 установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом). 👤Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів. Відповідно до п. 5 Наказ № 59 загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год. на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 год. для підлітків 16-17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня. Звертаємо увагу, що згідно п. 6 Наказу № 59 робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

📌Ні. Адже робота передбачає виконання обов’язків за штатною посадою. Штатна посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця, на яку покладено коло службових повноважень. Тому, якщо йдеться мова про виконання обов’язків, що належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності підприємства, обсяги обов’язків підрядної особи збігаються із зобов’язанням за посадою та потребують присутності працівника на робочому місці за визначеним графіком, а роботодавець організовую процес роботи, дає вказівки й контролює виконання, це трудові відносини між працівником і роботодавцем. ℹ️Нагадуємо: підміна трудових відносин цивільно-правовими є грубим порушенням трудового законодавства, за яке роботодавці можуть нести такі види відповідальності: фінансова - на підставі КЗпП України, адміністративна - згідно із КУпАП, кримінальна - відповідно до Кримінального кодексу. 📎Довідково інформуємо: Виконуючи роботи, надаючи послуги згідно з трудовим договором, необхідно дотримуватися вимог трудового законодавства, а під час укладання ЦПД на виконання певної роботи чи надання будь-яких послуг слід керуватися цивільним законодавством. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що процес організації трудової діяльності регулюється трудовим законодавством. Предметом трудового договору є, власне праця працівника в процесі виробництва. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тобто предметом цивільно-правових договорів є кінцевий результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

✅У період дії воєнного стану не застосовується, норма статті 73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець. Відповідно до вимог частини 1 статті 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. ❗️Зверніть також увагу, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) (частини 1 статті 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). У разі встановлення збільшеної тривалості робочого часу, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. 📝Тому, скасовані свята входять в норму робочого часу, що становить на тиждень 40 годин, і оплачуються в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і не оплачуваним).

✅Зазначаємо, що питання притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства відповідно до вимог ст. 147-1 КЗпП України вирішується виключно органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. 📌На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у ч. 1 цієї статті.

✅Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівником, який проходив військову службу в період до 19 липня 2022 року, зберігалося місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Середній заробіток має бути нарахований такому працівнику по 18 липня 2022 року включно та виплачений у найближчий строк, установлений для виплати заробітної плати після надання працівником довідки про проходження військової служби. З огляду на це після отримання роботодавцем відповідних документів, які підтверджують проходження працівником військової служби, необхідно: - зареєструвати документ у Журналі реєстрації вхідних документів; - видати поточною датою наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження служби з дати початку служби зі збереженням місця роботи, посади і середньої заробітної плати по 18 липня 2022 року та урахувати, що з 19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, згідно з яким у новій редакції частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам гарантується збереження місця роботи і посада на підприємстві. - скласти коригуючий табель обліку використання робочого часу. Відсутність працівника з дати початку служби позначається буквеним кодом «ІН» або цифровим «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).

✅ Відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. 📌У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 54 Закону України «Про міжнародне приватне право» трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України. ℹ️Отже, якщо трудовий договір (контракт) між іноземним роботодавцем та головою представництва (іноземцем), про виконання ним роботи в Україні, укладений за межами України (якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України), то декларувати трудові відносини з ним в України не потрібне.

✅ Відповідно до статті 13 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально - економічних відносин, зокрема, щодо нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), встановлення гарантій, компенсацій, пільг. Також, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії. 🔍Статтею 18 КЗпП України визначено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників. 🔻Разом з цим, статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. 🖇При цьому, стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» прямо не наділяє роботодавця правом зупинення дії окремих положень укладеного колективного договору в односторонньому порядку. Йдеться лише про «ініціативу» щодо цього. Таким чином остаточне рішення мають ухвалити договірні сторни у порядку передбаченому законодавством та положеннями діючого колективного договору. 📌Як зазначається у роз’ясненнях Мінекономіки від 23.03.2022, перед прийняттям такого рішення, з метою захисту прав працівників, роботодавцю доцільно провести відповідні консультації зі стороною працівників та проінформувати їх про таке рішення.

✅Протягом воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин, які встановлює Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136). 📌Відповідно до статті 13 Закону № 2136, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дію трудового договору може бути призупинено у зв’язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює надання та виконання роботи. 📎Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136). І хоча працівник не виконує роботу, яку передбачає трудовий договір, він і надалі залишається працівником роботодавця. 🔻Отже, Закон № 2136 не забороняє під час призупинення дії трудового договору повідомляти працівника про будь-які рішення роботодавця та суттєво не змінює процедури скорочення, оскільки, всі приписи трудового законодавства щодо порядку звільнення за скорочення залишаються чинними, тобто, такими самими як і у мирний час. 🔍Насамперед роботодавець зобов’язаний видати наказ про скорочення. Згідно з пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України розірвати трудовий договір можна, лише якщо будуть зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

✅ Це запитання підпадає під дію ст. 61 КЗпП України — підсумований облік робочого часу. 🔍При підсумованому обліку робочого часу, встановлена відповідно до законодавства, щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Але при цьому загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин. ℹ️ Обліковий період – це відрізок (період часу) часу, за який працівник повинен відпрацювати нормальну кількість робочих годин. Обліковий період може дорівнювати, наприклад: місяцю, кварталу, півріччю, року. 📌Рекомендована тривалість роботи протягом дня для продавців, при підсумованому обліку робочого часу, до 12 годин робочого часу за зміну. 🔻Дні роботи і відпочинку регулюються графіком виходу на роботу (змінності). Графіки виходу на роботу складають на обліковий період і доводять до відома працівників не пізніше ніж за місяць.

✅ Статтею 34 Кодексу законів про працю України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. ℹ️Під час оголошення простою дія трудового договору з працівниками продовжується, проте вони не виконують свої посадові обов’язки. 📌Згідно з пунктом 7 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 цього Закону), зараховуються: 🔻час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; 🔻час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці. 🖇Отже, період простою не зараховується до стажу для надання щорічної додаткової відпустки: за роботу із шкідливими і важкими умовами (стаття 7 Закону України «Про відпустки»), за особливий характер праці (стаття 8 Закону України «Про відпустки».

✅Статтею 21 КЗпП визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 🔍Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. 📌Законодавство України не забороняє оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день. Роботодавці мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору. Вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями. 🔻Трудовий договiр може бути укладено в будь-який день тижня. У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника. Тобто, у разі призначення директора рішенням власника на посаду у неділю (вихідний день), у перший робочий день директор видає наказ про те, що він вступив на посаду з дати його призначення власником.

✅Законодавством не заборонено (відповідно це не буде порушенням), якщо роботодавець установить колективним договором чи іншим окремим нормативним актом або трудовим договором окремі обмеження чи заохочення для сумісників інші, ніж для працівників, які працюють за основним місцем роботи. Головне, щоб виконувалася норма ст. 16 Кодексу законів про працю України про те, що умови колективного договору, які погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Це означає, що сумісники не можуть бути обмежені у тих виплатах, які гарантовані законом, проте вони можуть бути обмежені у тих виплатах, які роботодавець надає працівникам за власним рішенням.

✅Якщо працівник не приступив до роботи без поважних на те причин, наказ про прийняття його на роботу може бути скасований. 🖇На практиці, наказ про скасування наказу про прийняття працівника на роботу видається на підставі заяви такого працівника або акта про відмову приступити до роботи. 🔍Якщо працівник відмовляється писати заяву на відкликання заяви про прийняття на роботу, рекомендуємо роботодавцю скласти акт про відмову працівника приступити до роботи. 📌Також, у разі подання роботодавцем до територіального органу Державної податкової служби повідомлення про прийняття працівника на роботу, у випадку коли працівник так i не приступив до виконання обов’язків без поважних причин, подається уточнююче повідомлення про прийняття працівника на роботу. 🔻Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту» від 17.06.2013р. № 413 (із змінами) затверджена форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (укладення гіг-контракту).

✅Суміщення посад може бути встановлено за заявою працівника або на підставі прийнятого роботодавцем рішення. Якщо суміщення ініційовано роботодавцем, працівник має бути повідомлений про зміни в організації виробництва та праці згідно з частиною 3 статті 32 Кодексу законів про працю України не пізніше ніж за два місяці. ℹ️Оформлюється суміщення професій (посад) наказом роботодавця. Оскільки працівник продовжує обіймати свою основну посаду, записи про суміщення до особової картки працівника та трудової книжки не вносяться. 🔍В наказі в обов’язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення, умови виконання роботи та розмір доплати до посадового окладу. Тобто якщо із працівником укладено письмовий трудовий договір, для оформлення суміщення посад не потрібно укладати новий трудовий договір чи вносити зміни до наявного трудового договору за допомогою укладання додаткової угоди. Достатньо наказу керівника підприємства із обов’язковими вимогами зазначеними вище.

✅Порядок припинення суміщення аналогічний порядку його встановлення. 1️⃣Припинення суміщення за ініціативою роботодавця. В такому випадку слід видати наказ про зміну істотних умов праці через зміну в організації виробництва та праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП України). Працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці до впровадження таких змін. При цьому працівник також може не погодитися й трудовий договір з ним можна на цій підставі припинити з виплатою вихідної допомоги; 2️⃣За ініціативою працівника. Працівник має написати заяву на ім’я роботодавця, а роботодавець видати наказ про припинення суміщення.

✅Трудова книжка працівника зберігається за основним місцем його роботи, отже, запис до неї на роботі за сумісництвом не вносять. Проте, відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. №58, за бажанням працівника, запис відомостей про роботу за сумісництвом провадять за основним місцем роботи окремим рядком на підставі витягів із наказів про роботу за сумісництвом.

✅«Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. №2136-IX, із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022р. № 2352-IX, призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. 📌Тобто, призупинення дії трудового договору можливе у разі, якщо роботодавець не може організувати процес роботи і забезпечити працівника роботою, а працівник не може виконувати свої трудові обов’язки у зв’язку зі збройною агресією проти України (проведення бойових дій у населеному пункті, тимчасова окупація, близькість до зони бойових дій, руйнування виробничих приміщень чи обладнання тощо з одночасною відсутністю працівника (виїхав, залишився на тимчасово окупованій території, не виїхав із зони бойових дій і т. д.) або неможливістю виконувати роботу. 🔻Ініціювати призупинення дії трудового договору може і працівник, і роботодавець, у тому числі за допомогою електронних комунікацій. Призупинення дії трудового договору застосовується на строк не більше ніж період дії воєнного стану. 🖊Головною умовою призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника — виконувати її. 🔍Водночас, бажання однієї зі сторін трудового договору (працівника або роботодавця) за відсутності об’єктивних обставин не є підставою для призупинення дії трудового договору.

✅ Роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі виплачувати зарплату своїм працівникам. У зв’язку з несвоєчасною виплатою зарплати в роботодавця виникає обов’язок виплатити працівникові компенсацію втрати частини заробітної плати. Компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати виплачують громадянам у разі затримки виплат, нарахованих громадянам, на один і більше календарних місяців.

✅Незалежно від запровадження на підприємстві простою, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада, а по 18.07.2022 за ними зберігався ще і середній заробіток (стаття 119 КЗпП України).

✅ Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд). 🔍Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. 🔻Отже, чоловік, який усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу, права на соціальну відпустку у зв'язку з усиновленням дитини не має.

✅Так, роботодавець повинен при кожній виплаті заробітної плати повідомляти працівнику дані, що належать до періоду, за який проводиться оплата праці з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань і утримань із заробітної плати, а також про суму, що належить до виплати. У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (частина друга статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

✅Чинним законодавством передбачена обов’язкова для всіх роботодавців мінімальна гарантія оплати часу простою не з вини працівника, який оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (стаття 113 КЗпП України). 📑Тобто роботодавець не може виплачувати працівникові кошти за період простою менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). 🔍Разом з цим, на підприємстві може бути встановлений більший розмір оплати праці за час простою (в розмірі мінімальної заробітної плати, за середнім заробітком тощо). 🖇Зменшити розмір оплати праці за час встановленого простою роботодавець може за умови видання відповідного наказу та після повідомлення про своє рішення всіх працівників, яких ці зміни стосуються. 🖊Під час дії воєнного стану роботодавець може попередити працівника про зміну умов оплати праці не пізніше як до запровадження таких умов (частина друга статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

✅ За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік. 📌На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін. 📄Законодавством України не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати працівнику з ініціативи роботодавця.

✅ При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Випробувальний термін (строк) - це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи. 📌В період дії воєнного стану, під час укладення трудового договору, умова про випробування працівника може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, навіть для тих працівників, яким встановлення випробування було заборонено законом, у тому числі для: - осіб з інвалідністю; - неповнолітніх; вагітних жінок; - одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; - осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб та інших осіб. 🔍Проте, встановлення випробувального терміну є виключно правом, а не обов’язком роботодавця. 🖇При цьому процедура встановлення випробування, зокрема оформлення і тривалість залишаються незмінними: 🔹 умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом; 🔹строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців, у разі прийняття на роботу робітників - одного місяця. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування.

✅ Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. № 413 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 12.02.2020р. № 188, 28.12.2021р. № 1392, 26.07.2022р. № 835). 📌Разом з тим, зазначеною постановою затверджена форма повідомлення про прийняття працівника на роботу, яка містить наступні стовпчики – порядковий номер, категорія особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) застрахованої особи, номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу / дата укладення гіг-контракту / дата укладення цивільно-правового договору, дата початку роботи / початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом / початку виконання робіт (надання послуг) особою на підставі цивільно-правового договору. 🔍Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу. ℹ️Отже, наразі повідомлення про прийняття працівника на роботу має подаватися у разі виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

🔍Статтею 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваже-ного ним органу, в тому числі при звільненні до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію.

✅Питання, пов’язанi зi службовими відрядженнями, врегульовано ст. 121 КЗпП України. На виконання цiєї норми Міністерство фінансів України видало наказ від 13.03.1998 р. № 59, яким затверджено Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон. Пунктами 10 та 11 розділу «Загальні положення» вказаної Інструкції передбачено, що в тому разі, якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку, а якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

✅Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

✅За загальним правилом трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов'язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. 📌Це означає, що на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

✅Діючим законодавством про працю, зокрема Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, встановлено, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. 🔍Така письмова згода може бути викладена в будь якій формі (лист, повідомлення, заява про видачу трудової книжки, тощо), проте має містити чітке, однозначне і зрозуміле волевиявлення працівника отримати трудову книжку шляхом пересилання її поштою на зазначену ним адресу. ℹ️Отже, роботодавець зобов’язаний надіслати трудову книжку на адресу, зазначену у письмовій згоді працівника.

♿️Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами. Чинне законодавство забороняє жодну дискримінацію у сфері праці, зокрема за станом здоров’я, інвалідністю (ст. 2-1 КЗпП України). ✅Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається. 📎Роботодавець має право відмовити працівнику з інвалідністю в прийнятті на роботу у виняткових випадках, зокрема, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.

✅Питання притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства, відповідно до вимог ст. 147-1 КЗпП України, вирішується виключно органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у ч. 1 цієї статті.

✅Статтями 1821 КЗпП України та 19, 20 Закону України «Про відпустки» встановлені умови, тривалість і порядок надання відпусток працівникам, зокрема, для виховання та догляду за дітьми з метою належного поєднання ними сімейних і трудових обов’язків. 🔍Так, у статтях 1821 КЗпП України, 19 Закону України «Про відпустки» визначено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). 🖊Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (стаття 20 Закону України «Про відпустки»). Разом з цим, діючим законодавством про працю не передбачено надання двох соціальних відпусток, що надаються для виховання дітей, одночасно за один і той же самий період. 📌Таким чином, у період перебування у відпустці для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку працівниця не набуває права на відпустку, передбачену статтями 1821 КЗпП України та 19 Закону України «Про відпустки».

✅Незалежно від форми організації праці заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. 📄Розміри оплати праці визначаються у письмовому трудовому договорі, додержання письмової форми якого є обов’язковим при дистанційній роботі відповідно до вимог статті 24 КЗпП України. 🔍На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП України не застосовуються. 💳В такому випадку оплата праці здійснюється на умовах, встановлених працівникові до запровадження дистанційної роботи. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

✅Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. ℹ️Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України та обов'язково у письмовій формі. Трудовий договір незалежно від його форми оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу. 🔍 Статтею 205 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. У статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. 📌Також, у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (частина 2 статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 🖇До письмової форми трудового договору прирівнюється й електронна форма трудового договору. ❗️Отже, щоб укласти договір в електронній формі, працівнику потрібен електронний підпис. Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» прирівнює до власноручного кваліфікований (КЕП) та удосконалений електронний підпис (УЕП), який можна використовувати, якщо законом не вимагається інше. Трудовий договір (контракт), підписаний з їх використанням, має повну юридичну силу.

✔️ Згідно зі статтею 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.

🔹 Відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадках неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої статті 41 КЗпП України, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина четверта статті 41 КЗпП України). Порядок вивільнення працівника відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України визначений частиною сьомою статті 49-2 КЗпП України. Чинне на сьогодні законодавство не містить заборон та умов, які б регламентували особливості розірвання трудових договорів з працівниками, з якими призупинено дію трудових договорів. Відтак, працівник може звільнитись за власним бажанням або роботодавець має право з власної ініціативи звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України. Окрім того, згідно зі статтею 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Тобто про заборону звільняти працівника з ініціативи роботодавця в період призупинення дії трудового договору у чинному законодавстві не йдеться.

💻 Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. ⚖️ Іноземці мають право здійснювати на території України трудову діяльність згідно зі статтею 26 Конституції України, статтею 42 Закону України від 5 липня 2012 р. № 5067-VI “Про зайнятість населення” та Закону України від 22 вересня 2011 р. № 3773- VI “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

✅Порядок та умови надання працівникам відпусток визначаються Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України. 📑Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про відпустки» та частиною першою статті 75 Кодексу законів про працю України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. 📎При переведенні працівника в межах одного підприємства на іншу посаду (без звільнення) трудові відносини з ним не припиняються. Відповідно робочий рік не змінюється, оскільки не відбулося факту звільнення і прийняття. 🔍Тому, відлік робочого року для надання щорічної відпустки при переведенні залишається незмінним і відлічується він з дати укладення трудового договору, не дивлячись на переведення.

✅ Перелік підстав припинення трудових відносин, укладених на невизначений термін, які можна використати при розірванні трудового договору з директором за його ініціативою чи роботодавця (власника товариства), згідно статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), зокрема є: 🔹угода сторін; 🔹розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 🔹підстави, передбачені контрактом; 🔹підстави, передбачені іншими законами. 📎Також існують додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов, які передбачені, зокрема пунктом 5 статті 41 КЗпП, а саме припинення повноважень посадових осіб. 🖊Ця підстава для звільнення, яка визначена пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, кореспондується з частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України, яка надає право власнику у будь-який момент припинити повноваження посадової особи. Тому, такий вид звільнення знаходиться на зіткненні трудового права та корпоративних відносин. ❗️Отже, особливостями припинення повноважень посадової особи є наступні: 🔻право власника звільнити посадову особу в будь-який час, без пояснення причин та без попередження про майбутнє звільнення; 🔻підстава звільнення – рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників (рішення загальних зборів учасників/акціонерів); 🔻 передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі 6 місячних заробітних плат. 🖇Визначення посадової особи відсутнє у трудовому законодавстві. ☝🏻Частиною 1 статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. 📌Разом з цим, відповідно до статті 65 Господарського Кодексу, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. ☑️Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. 🔍Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. 📑Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду від 26.04.2022 №5 службова особа (у Роз’ясненні зазначено, що поняття «посадова особа» та «службова особа» є синонімічними) має бути наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками. ℹ️Тобто, для реалізації власником товариства права на розірвання трудового договору з директором, на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП, статутом товариства повинно бути передбачено повноваження директора на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

✅Відповідно до статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати. Перенесення або продовження у разі тимчасової непрацездатності працівника передбачено виключно для щорічних відпусток.

🔎 Питання щодо виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки врегульовано нормами статті 83 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та статтею 24 Закону України «про відпустки». 📄 Так, працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. ⌛️ Компенсуються всі дні невикористаних відпусток, накопичені на дату початку служби. Зароблені дні щорічної відпустки визначають пропорційно до відпрацьованого періоду, за який працівник не відгуляв відпустку. Не компенсуються відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини, а також додаткові відпустки постраждалим від Чорнобильської катастрофи, учасникам бойових дій, у зв’язку з навчанням, творчі відпустки. ✅ Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. 📌 Звертаємо Вашу увагу, що в умовах воєнного стан діють норми законодавства про працю, які закріплені у Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», із змінами (далі-Закон). Так, у статті 10 Закону визначено наступне: 1️⃣ Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. 2️⃣ Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. 3️⃣ Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. 4️⃣ У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. 📌 Вимогами абзацу частини першої статті 12 Закону встановлено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки». 🖇 Виходячи з вищезазначеного, оскільки діючим законодавством про працю України не прописані чіткі терміни виплати компенсації за невикористану відпустку саме увільненим від роботи у зв’язку з призовом на військову службу, при виплати компенсації за невикористані відпустки даній категорії працівників радимо керуватися нормами статті 10 Закону, з урахуванням вимог частини 1 статті 116 КЗпП України.

✅Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника - це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника. ❗Відповідно до вимог статті 31 Кодексу законів про працю України роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи не обумовленої трудовим договором. 📄Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника і на підставі видання відповідного наказу. ✒️Таким чином, роботодавець не може в односторонньому випадку прийняти рішення щодо покладання виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника на іншого працівника, без його на те згоди. ☝️Проте, якщо у посадовій інструкції працівника передбачено виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу.

✅Ні, погодження з військовою адміністрацією здійснюється тільки у разі призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування (абзац другий частини другої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

✅Так, при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом з ним укладається письмовий трудовий договір, видається наказ(розпорядження) про прийняття працівника на роботу та повідомляється орган Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

✅Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП України) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. 🗒До 22.11.2022 року діяв наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися працівниками впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати. 🖋Зокрема, згідно пункту 3 зазначеного Переліку не вважалася сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. 📌Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники державних (комунальних) закладів освіти, викладаючи предмети та працюючи вчителями у інших закладах освіти. Водночас, з 22.11.2022 втратили чинність такі нормативно-правові акти щодо роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, зокрема: постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43. 📑Статтею 1021 КЗпП України встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. 💼Викладацька діяльність - це діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти, та яка провадиться на основі відповідного трудового договору, зокрема з педагогічним (науково-педагогічним) працівником. 🖇Тобто, виконання педагогічної роботи (викладацька робота) працівником державного закладу післядипломної освіти у закладі загальної середньої освіти вважається роботою за сумісництвом, та повинна виконуватися ним у вільний від основної роботи час. ✔Тому, для реалізації права на укладення трудового договору за сумісництвом пропонуємо працівнику звернутися до керівника закладу післядипломної роботи для встановлення іншого режиму роботи, наприклад з проханням встановити гнучкий графік роботи (стаття 60 КЗпП України) чи запровадити дистанційну роботу (статті 602 КЗпП України).

📋Законодавство про працю чітко розрізняє звільнення з ініціативи роботодавця та звільнення з ініціативи працівника. За мирних часів, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України, не допускалось звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. ✒У період дії воєнного стану, згідно зі статтею 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. 🖇Разом з цим, звільнення в період тимчасової непрацездатності з інших підстав, які не мають відношення до ініціативи роботодавця, зокрема за власним бажанням ані за мирних часів, ані в період дії воєнного стану, законодавством про працю не заборонено. ☝Так, згідно з вимогами статті 38 КЗпП України, яка регламентує порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. При цьому, у цій нормі чинного законодавства відсутня заборона на звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності. ✔Отже, звільнення працівника за його бажанням під час тимчасової непрацездатності законодавством про працю не заборонено й відповідно, роботодавець має право звільнити працівника за власним бажанням під час лікарняного. Якщо дата звільнення працівника припала на час перебування його на лікарняному, і працівник при цьому не відкликав свою заяву про звільнення, роботодавець звільняє працівника тією датою, яку працівник вказав у заяві про звільнення або ж після спливу двотижневого строку попередження.

📌 Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин, яка надається за згодою сторін на термін не більш ніж 30 календарних днів на рік. А також відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, яка надається на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.

1⃣Так, відповідно до ч. 3 ст. 60-1 КЗпП України, у разі запровадження надомної роботи, робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим. 2⃣Разом з тим ч. 4 ст. 60-1 КЗпП України зазначено, що працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

🖋Відповідно до частини 4 статті 121 КЗпП України працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. 🗓Працівники, направлені у відрядження для роботи у вихідні дні зобов'язані працювати в цi дні, якщо це прямо визначено у наказі про відрядження. 📑Спеціальних норм стосовно оплати праці працівника у відрядженні у вихідний день КЗпП України не містить. Тому, у даному випадку потрібно керуватися загальними нормами законодавства про працю, які регулюють питання компенсації за роботу у вихідний день, зокрема статтями 72, 107 КЗпП України. 🖇Вимогами статті 72 КЗпП України закріплено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. 💵Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України, зокрема оплачується у подвійному розмірі за години, фактично відпрацьовані у цей день. ℹОтже, спосіб компенсації у вихідний день (надання іншого вихідного дня чи підвищеної оплати) визначається за згодою сторін трудового договору, і в наказі про відрядження роботодавець повинен конкретно зазначити, у який саме спосіб працівникові буде компенсуватися робота у вихідний день. ✍Якщо роботодавцем обумовлено в наказі, що за роботу у вихідний день під час відрядження надається інший день відпочинку, то такий день відпочинку не підлягатиме оплаті згідно статті 107 КЗпП України, а фактично відпрацьовані працівником години у вихідний день у відрядженні оплачуються як звичайний робочий день у відрядженні.

📑Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.12.2023 № 3494-IX (набув чинності 24.12.2023) внесено чимало змін до Закону України «Про відпустки» та Кодексу законів про працю України стосовно відпусток, в тому числі щодо компенсації невикористаних відпусток мобілізованим працівникам. 🔎Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 Кодексу законів про працю України працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. 📃Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. 📎Отже, чинне законодавство передбачає можливість виплачувати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення мобілізованим працівникам. 📌Компенсації підлягають всі дні невикористаних щорічних відпусток та додаткові відпустки на дітей, накопичені на дату початку служби. Дні щорічної відпустки, на які має право працівник, визначають пропорційно відпрацьованому періоду, за який працівник не використав відпустку. 💵Щоб отримати грошову компенсацію, працівник повинен подати відповідну заяву, оскільки грошова компенсація виплачується тільки за бажанням працівника. Заяву потрібно подати до кінця місяця, в якому працівника призвано на службу та увільнено від роботи. Якщо такої заяви немає, роботодавець за власною ініціативою компенсацію за невикористану відпустку мобілізованому працівнику виплатити не може.

✅Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). ✍Відповідно ч. 1 ст. 106 КЗпП України, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. 🖋Згідно ч. 2 ст. 106 КЗпП України, за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. 🔍Разом з цим, ч. 3 ст. 106 КзпПУ встановлено, що у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

✔Особливості робочого часу домашніх працівників визначенні ст. 173-5 Кодексу законів про працю України. 📋Положенням ч. 1 ст. 173-5 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) зазначено, що на домашніх працівників поширюються положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, передбачені цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею. ✒Крім того, згідно ч. 2 ст. 173-5 Кодексу, якщо у зв’язку із специфікою домашньої праці не може бути додержана передбачена законом щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, з тим щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. 📝Разом з цим, ч. 3 ст. 173-5 Кодексу встановлено, що домашній працівник самостійно веде облік свого робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем у строки, визначені трудовим договором, а також залучення домашнього працівника до надурочних робіт здійснюється згідно з умовами трудового договору і не може перевищувати граничні норми застосування надурочних робіт, визначені законом. Можливість виконання роботи у вихідні, святкові та неробочі дні передбачається трудовим договором. 📌Положеннями ч. 5 ст. 173-5 Кодексу передбачено, що робочий день домашнього працівника може бути поділений на частини, з тим щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала його щоденної нормальної тривалості, при цьому домашній працівник може на власний розсуд розпоряджатися вільним від роботи часом. 🔍Разом, з цим ч. 6 ст. 173-5 Кодексу встановлено, що трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати періоди очікування, які вважаються годинами роботи, під час яких домашній працівник не може розпоряджатися своїм часом на власний розсуд у зв’язку з необхідністю бути готовим до виконання за дорученням роботодавця передбачених договором трудових обов’язків. ✍Окрім цього, ч. 10 ст. 173-5 Кодексу зазначено, що час здійснення домашнім працівником супроводу члена домогосподарства під час відпочинку включається в робочий час.

✔Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з будь-якими підприємствами, установами чи організаціями незалежно від їх форми власності, виду діяльності або галузевої належності, а також ті, хто працює за трудовим договором з фізичною особою. 📋Згідно зі статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про відпустки», одному з батьків, який має двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю або ж усиновив дитину, матері чи батьку особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, а також особі, яка взяла під опіку дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи чи прийомному батьку, надається додаткова оплачувана відпустка на 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). ℹЗа наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. 📃Оскільки стаття 19 Закону України «Про відпустки» не визначає конкретні комбінації підстав для отримання додаткової соціальної відпустки понад 10 днів, то, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики від 21.07.2010 № 215/13/116-10, кожна з цих підстав вважається окремою. 🖋Додаткові відпустки для працівників з дітьми надаються понад щорічну відпустку, встановлену статтями 6, 7 і 8 Закону «Про відпустки», а також іншими законами, і можуть бути перенесені або продовжені відповідно до статті 11 Закону № 504. 📝Ця відпустка надається за календарний, а не робочий рік, тому працівник має на неї право незалежно від відпрацьованого часу. Якщо вона не була використана, вона накопичується щороку. 🔎У період воєнного стану роботодавець має право відмовити у наданні відпусток (окрім відпусток у зв’язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною до трьох років) працівникам, залученим до критичної інфраструктури (п. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136).

✅Чинне законодавство про працю не встановлює заборон для працівника, який уклав трудовий договір про роботу на умовах сумісництва, виконувати обов’язки за іншою вакантною посадою в межах раніше укладеного трудового договору. Отже, у разі виробничої необхідності, а також якщо запровадження суміщення для працівника який виконує роботу за укладеним договором про сумісництво є економічно доцільним і не приведе до погіршення якості роботи та виконуваних завдань, надання суміснику в його робочий час виконувати додаткову роботу за суміщенням, тобто запровадити суміщення в межах роботи за сумісництвом можливо. 📄Нагадуємо умови роботи за сумісництвом та в порядку суміщення професій (посад) є абсолютно різними. ✍🏻Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП України). 📢Суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи. Розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ст. 105 КЗпП України). 📎Основною умовою, за якою може бути встановлена доплата за суміщення професій (посад), є наявність вакантної посади у штатному розписі закладу (установи). За відсутності вакансії суміщення неможливо й встановити доплату за суміщення професій (посад) неможливо, оскільки немає ні відповідних тарифних ставок і окладів, ні економії, розрахованої за цими ставками.

Необхідно пам’ятати основні вимоги безпеки під час підготовки та проведенні газонебезпечних робіт: Кожна газонебезпечна робота виконується з оформленням наряд-допуску у 2-х примірниках з наміченими в ньому заходами щодо забезпечення безпеки праці і порядком провадження робіт або реєструється в журналі обліку газонебезпечних робіт, які часто повторюються та проводяться без оформлення наряд-допуску згідно з Переліком газонебезпечних робіт. Склад бригади: відповідальний керівник робіт із числа ІТП, виконавець робіт (бригадир), слюсарі-ремонтники, водій автомобіля, слюсар-ремонтник за сумісництвом. Усі члени бригади (ланки) повинні пройти цільовий інструктаж про заходи безпеки на робочому місці і перевірка на вміння користуватися засобами індивідуального захисту, знання безпечних прийомів роботи і надання першої долікарської допомого потерпілим та розписатися в наряді-допуску. Перед початком робіт у закритих просторах працівники повинні бути забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту, інструментам, пристосуваннями і допоміжними матеріалами: спецодягом і спецвзуттям, які відповідають конкретним умовам роботи й забезпечують захисні властивості; захисні каски; два рятувальних пояси (один запасний) із страхувальними канатами, довжина яких повинна бути на два метри більше глибини закритого простору; акумуляторний ліхтар із джерелом живлення напругою не вище 12 В; шланговий протигаз марки ПШ-1або ПШ-2 з набором масок і шлангом, довжина якого повинна бути на два метри більше глибини закритого простору, а загальна довжина не більше 12 м; ручний вентилятор; газоаналізатор або лампа ЛБВК; переносні попереджуючі знаки безпеки; спеціальні пристосування для відкривання кришок люків і перевірки міцності скоб, призначених для спуска і підйому в закритий простір тощо.5. До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказів до виконання даного виду робіт, навчені безпечних методів і прийомів цих робіт, застосуванні засобів індивідуального захисту, правилам і прийомам наданню 1-ої долікарської допомоги потерпілим і які пройшли перевірку знань у встановленому порядку. 6. На період проведення робіт відкриті люки повинні буди огороджені, вивішені попереджувальні знаки безпеки, а в нічний час освітлені. 7. Відповідальний за організацію проведення газонебезпечних робіт призначається із числа інженерно-технічних працівників, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, знають порядок підготовки, правила проведення цих робіт та забезпечують послідовність і повноту виконання всіх заходів, передбачених в наряді-допуску або в інструкціях на робочому місці. Також, відповідальний: – перевіряє наявність і справність засобів індивідуального захисту, інструментів та пристроїв, проводять цільовий інструктаж, проводять опитування виконавців робіт, забезпечують контроль за станом повітряного середовища тощо; – перед початком газонебезпечних робіт опитує кожного виконавця за про самопочуття; – несе відповідальність за дотриманням виконавцями робіт вимог безпеки; 8. На період проведення робіт відкриті люки повинні буди огороджені, а в нічний час освітлені. 9. Забороняти виконання газонебезпечних робіт при температурі повітря більшій 40 °С. 10. Проведення газонебезпечних робіт необхідно погоджувати зі службою охорони праці та з начальниками структурних підрозділів, технологічно пов’язаних з цими об’єктами. 11. Особа, відповідальна за проведення газонебезпечних робіт, повинна завчасно отримати наряд-допуск і спеціальний план виконання газонебезпечних робіт, у якому вказується послідовність проведення робіт; розташування працівників.

Не можна, оскільки немає впевненості в тому як цей засіб захисту зберігався, перевозився та якому механічному впливу міг зазнати під час доставки від виробника до місць їх реалізації. Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників та комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію обліку їх несе власник цих засобів відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту". Зберігання діелектричних електрозахисних засобів встановлено Правилами експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП40.1-1.07-01). Працівники, які отримали засоби захисту в особисте користування, відповідають за правильну експлуатацію і зберігання їх, а також за своєчасне вилучення з експлуатації несправних засобів захисту. Засоби захисту необхідно зберігати і перевозити з дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог заводів-виробників. Вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень та зберігатись в закритих приміщеннях. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться в експлуатації, необхідно зберігати в спеціальних шафах, на стелажах, полицях, в ящиках, сумках або в чохлах. Вони повинні бути захищені від впливу мастил, бензину, кислот, лугів та інших руйнівних речовин, а також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання нагрівальних приладів. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що знаходяться на складі, необхідно зберігати в сухому приміщенні за температури від 0 ºС до плюс 25 ºС. Засоби захисту, крім ізолювальних підставок, діелектричних килимів, переносних заземлень, захисних огороджень, плакатів і знаків безпеки, необхідно випробовувати згідно з нормами експлуатаційних випробувань.

Реєстрація проводиться у міжрегіональних управліннях Держпраці у відповідності до вимог Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів. Юридичні і фізичні особи які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи зобов’язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, – за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи. Для реєстрації технологічного транспортного засобу подається заява у паперовій формі власником особисто чи надсилається поштою до центру надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування. До заяви додаються: – засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право володіння, користування і розпорядження технологічним транспортним засобом; – декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником; – акт технічного огляду; -для реєстрації технологічного транспортного засобу, що раніше експлуатувався і перебував на обліку, подається, свідоцтво про реєстрацію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 №357 «Про деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану», на період дії воєнного стану машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. На період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7-9, 11-21, 23-27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Зміни, що вносяться до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №59. В основному вони стосуються процедури розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях. Найголовніша новела міститься в пункті 141-15 та гласить, що нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання. Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ від 24 березня 2022 р. №357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану», строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Розглянемо дизельний генератор як незалежне джерело енергопостачання (дизельна електростанція). До Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 (п. 9 група А ) відноситься устатковання напругою понад 1000 В (вказаний генератор не є високовольтним). До видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу (п. 9, п. 11 група А додатка 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77) відносяться роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В (вказаний генератор має вихідну напругу 380В/220 В). Тобто, документів дозвільного характеру на експлуатацію дизельного генератора напругою менше 1000 В отримувати не потрібно. Відповідно до пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10. 2011 № 1107, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б Переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 (далі – постанова № 77), здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Пункт 1 групи Б постанови № 77 відносить до них усі типи машин та устатковання, що наведені у підпунктах 1 і 2 пункту 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62, що не зазначені у групі А. Отже, для експлуатації генератора потрібно подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Умови безпечної експлуатації побутових генераторів визначаються інструкцією з охорони праці під час експлуатації цих генераторів, яку повинен розробити суб’єкт господарювання, що буде експлуатувати генератор та вимогою інструкції з експлуатації заводу – виробника.

Постановою КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні». Таким чином, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю), територіальними органами Державної служби з питань праці не проводяться.

Державний технічний огляд технологічних транспортних засобів проводиться експертом технічним з промислової безпеки експертного-технічного центру, що належить до сфери управління Державної служби України з питань праці (ЕТЦ). Здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687. Такий огляд проводиться у присутності власника технологічного транспортного засобу (особи, що використовує його на законних підставах, або уповноваженої ним особи) або призначеної посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи). Державний технічний огляд технологічних транспортних засобів проводиться експертами, атестованими відповідно до Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 20.12.2006 N 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за N 103/13370.

Згідно з П.7.3.18. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» №4 від 09.01.1998р. зареєстровані в Мінюсті України 10.02.1998р. №93/2533 У вибухонебезпечних зонах забороняється: - ремонтувати електрообладнання і мережі, що перебувають під напругою; - експлуатувати електрообладнання в разі несправності захисних заземлень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей, блокувань кришок апаратів, в прокладках блокування вимикання з видом вибухозахисту «заповнення або продування оболонки»; відсутності кріпильних елементів, у випадку витікання мастила з оболонки та ін.; - розкривати оболонку вибухозахищеного електрообладнання, струмовідні частини якого перебувають під напругою; - вмикати електроустановку, що автоматично відключилася, без з’ясування і усунення причини її відключення; - навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі вище регламентувальних норм або допускати режими його роботи, не передбачені нормативнотехнічною документацією; - змінювати встановлену інструкцією заводу-виробника комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжину проводів і кабелів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни будуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного іскробезпечного кола; - залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших вибухонебезпечних зон (приміщень) або невибухонебезпечних приміщень; - заміняти у вибухозахищених світильниках електричні лампи, що вийшли з ладу, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники, фарбувати та наносити матове покриття на світлопропускні елементи (ковпаки); - вмикати електроустановки без апаратів, що вимикають захищуване електричне коло, у разі ненормальних режимів; - замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, пристрої захисного вимикання) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане; - залишати в роботі електрообладнання з висотою шару мастила і кварцового піску, нижчою від встановленої; - залишати в роботі електрообладнання з видом вибухозахисту «заповнення або продування оболонки під надмірним тиском» з тиском, нижчим від зазначеного в точках контролю цього тиску у інструкції з монтажу і експлуатації; - експлуатувати кабелі з зовнішніми пошкодженнями оболонки і сталевих труб електропроводок.

Облік, утримання у справному стані, експлуатація, нагляд та технічне обслуговування атракціонної техніки повинні здійснюватися роботодавцем відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 №110 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 квітня 2006 р. за №405/12279 (далі – Правила) Відповідно до пункту 10.1 Правил, суб'єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки а також дитячі механізовані атракціони, мають отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці. Атракціони підвищеної небезпеки перелічені в пункті 3.1.3 Правил. Суб'єкт господарювання, який експлуатує атракціони, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування, технічного огляду та ремонту; виконує вимоги до обслуговувального персоналу, забезпечує його навчання та інструктажі.

За результатами розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), приймається рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаніми чи не пов’язаніми з виробництвом. Рішення приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. В разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. п. 34 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ 17.04.2019 р № 337

Згідно «Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів» НПАОП 0.00-1.83-18 навантажувачі всіх типів підлягають реєстрації. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація та зняття навантажувачів з обліку здійснюються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Навантажувач, що перебуває в експлуатації, суб’єкт господарювання має забезпечити паспортом від виробника чи складання нового журналу нагляду, який має містити такі дані: найменування виробника та його місцезнаходження; тип, модель навантажувача; заводський (ідентифікаційний) номер навантажувача; реєстраційний номер навантажувача або його обліковий номер; рік виготовлення навантажувача; призначення навантажувача; основні технічні дані та характеристики; відомості про місцезнаходження навантажувача із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує навантажувач, місцезнаходження навантажувача (адреси суб’єкта господарювання); відомості про призначення працівників, відповідальних за технічний стан; навантажувача, із зазначенням номера і дати наказу про призначення або договору з іншим суб’єктом господарювання, прізвища, ім’я, по батькові, посади та підпису призначеного працівника, номера посвідчення та терміну його дії; відомості про технічне обслуговування навантажувача із зазначенням виду технічного обслуговування, опису проведених робіт, виявлених дефектів та пошкоджень і підписом особи, що проводила технічне обслуговування; відомості про результати обов’язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження із зазначенням дати, результатів і терміну проведення наступного обов’язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження. У разі досягнення навантажувачем призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або закінчення продовжуваного строку безпечної експлуатації навантажувачі підлягають експертному обстеженню. Суб’єкт господарювання, який експлуатує навантажувачі і змінні вантажозахоплювальні пристрої до них, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію через організацію належного нагляду, технічного обслуговування, обов’язкового технічного контролю (технічного огляду) та ремонту власними силами або укладає договори з іншими суб’єктами господарювання на виконання зазначених робіт. Суб’єкт господарювання: призначає працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів; призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами; призначає обслуговувальний і ремонтний персонал навантажувачів; установлює порядок проведення щоденного обслуговування, періодичного технічного обслуговування та ремонту відповідно до вимог експлуатаційних документів. Працівники, відповідальні за технічний стан і за безпечне проведення робіт навантажувачами, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням мають проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог чинного законодавства. Керувати навантажувачами мають право водії навантажувачів, які пройшли професійне навчання та мають посвідчення «Водія навантажувача». Також водії навантажувачів повинні проходити обов’язковий медичний огляд. Постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 та змінами від 03.02.2021 №77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов КМУ» встановлено що, перед початком експлуатації навантажувачів суб’єкт господарювання повинен отримати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

💡Насамперед з’ясуємо, якими нормативними документами регламентується проведення опосвідчення стану безпеки електроустановок – це Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачів. 📅Періодичність опосвідчення стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил. Роботи по проведенню опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів виконується підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт. Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві. 📝Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів оформлюється комісією підприємства (організації) у складі: ✅керівника (головного інженера) - голова комісії; ✅начальника енергетичної служби (особи, відповідальної за електрогосподарство); ✅начальника відділу охорони праці. ✅Акт затверджується керівником підприємства (організації), власником. 👨‍💼У разі відсутності на підприємстві (організації), у власника кваліфікованих спеціалістів, вищевказані регламентні роботи виконуються залученими спеціалістами інших підприємств (організацій). Опосвідчення передбачається перевіркою стану безпеки по видах електроустановок згідно критеріїв. Акти опосвідчення стану безпеки електроустановок реєструються та зберігаються на підприємстві (організації), у власника. 📩Копії актів, по закінченні звітного періоду, направляються в територіальні органи Держпраці, Держенергонагляду та в відділи охорони праці держадміністрацій. 📊Опосвідчення стану безпеки тих електроустановок споживачів, що вичерпали свій ресурс, провадиться експертно-технічними центрами Держпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають відповідний дозвіл Держпраці на виконання таких робіт. За необхідності до вказаних робіт залучаються представники заводів-виробників електроустаткування, представники експлуатаційних організацій

✅Відповідно до вимог п. 4.1.1. Правил експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01) під час обслуговування електроустановок повинні застосовуватись засоби захисту від ураження електричним струмом (електрозахисні засоби) від впливу електричного поля, а також засоби індивідуального захисту. 🦺Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові. 🗜До основних ізолювальних електрозахисних засобів, які повинні застосовуватись в електроустановках до 1000В включно відносяться ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент з ізолювальним покриттям. 🧤До додаткових електрозахисних засобів, які повинні застосовуватись в електроустановках до 1000В включно відносяться діелектричне взуття, діелектричні килими, ізолювальні підставки, ізолювальні накладки, ізолювальні ковпаки, сигналізатори напруги, захисні огородження (щити, ширми), переносні заземлення та інші засоби захисту. ⛑Крім наведених засобів захисту в електроустановках повинні застосовуватись також захисні каски – для захисту голови; захисні окуляри і щитки – для захисту очей і обличчя; протигази і респіратори – для захисту органів дихання; рукавиці – для захисту рук; запобіжні пояси та страхувальні канати.

✅ Згідно вимог «Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.04.2006 за №405/12279 дія цих Правил не поширюється на надувні атракціони, складовою частиною якого є гнучка оболонка, наповнена повітрям, у тому числі водні. 🎪Тому суб’єктам господарювання, які мають намір експлуатувати надувні атракціони, не потрібно отримувати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці.

✅Газонебезпечні роботи - роботи, пов’язані з оглядом, чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування, комунікацій, в тому числі роботи в середині ємностей (апарати, сушильні барабани, печі сушильні, реактори, резервуари, цистерни і інше аналогічне обладнання, а також колектори, тунелі, колодязі, приямки та інші місця), під час проведення яких існує чи не виключена можливість виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних чи шкідливих парів, газів і інших речовин, здатних призвести до вибуху, загорання, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи при недостатньому вмісту кисню (об’ємна частка менше 20%). 📓Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок виконання газонебезпечних робіт, є Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.1985 (НПАОП 0.00-5.11-85). ⚠Газонебезпечні роботи, зокрема роботи, пов’язані з перебуванням людей всередині апаратів, ємностей та іншого обладнання, повинні проводитись лише у тих випадках, коли вони не можуть бути механізовані, автоматизовані або проведені безпосередньо без участі людей. 📝У кожному виробничому підрозділі необхідно розробляти перелік газонебезпечних робіт із зазначенням окремо робіт за відповідною формою. 📋У ньому окремо вказують газонебезпечні роботи: 🔸І групи - які виконуються з оформленням наряду-допуску; 🔸ІІ групи - які виконуються без оформлення наряду-допуску, але з обов’язковою реєстрацією у відповідному журналі; 🔸ІІІ групи - викликані необхідністю ліквідації або локалізації аварійних ситуацій і аварій. 👨‍💼Перелік таких робіт розробляють і підписують начальники цехів, служб, окремих виробництв, погоджують зі службою охорони праці та затверджує цей перелік головний інженер.

✅Відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (НПАОП 0.00-1.81-18) складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється. 🧯Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей та не менше ніж на 5 м. від джерел тепла з відкритим вогнем. 🗜Заповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони слід встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар’єром. 📛Склади для зберігання балонів, заповнених газами, повинні бути одноповерховими з покриттями легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покриття складів для зберігання газів мають бути із неспалимих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні відчинятися назовні. Скло на вікнах і дверях повинно бути матовим або пофарбованим у білий колір. Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до нижчих виступаючих частин покрівельного покриття. ⚠Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою поверхнею, а складів для балонів з горючими газами - з поверхнею із матеріалів, які виключають іскроутворення при ударі по них будь-яким предметом.

⛔️Вимоги стосовно розміщення дорожніх знаків на будівельних майданчиках зазначені у пп. 6.2.6; 6.2.7 НПАОП 45.2-7.02-12 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (ДБН А.3.2-2-2009). Біля в’їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об’єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками. Внутрішні автомобільні шляхи на будівельних майданчиках повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5, бути обладнані відповідними дорожніми знаками, що регламентують порядок руху транспортних засобів і будівельних машин відповідно до Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не може перевищувати 10 км/год на прямих ділянках і 5 км/год - на поворотах. Для зміни на період будівництва існуючої схеми дорожнього руху на під’їзних шляхах до будівельного майданчика або для вжиття спеціальних заходів із забезпечення безпеки руху у складі Проекту організації будівництва розробляється схема дорожнього руху, яка узгоджується з Державтоінспекцією МВС України, місцевими органами влади та організацією, що обслуговує ці шляхи.

✅ В Правилах безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15), які затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 р. за № 674/27119, в главі V. п.5.10. зазначено, що власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні: 🔸забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання; 🔸утримувати в належному стані підвали, технічні коридори і підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх електроосвітлення і вентиляцію; 🔸утримувати в належному стані ущільнення вводів підземних комунікацій в підвалах будинків, а також місць перетинів газопроводами елементів будівель; 🔸утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи; 🔸своєчасно перевіряти стан і за потреби проводити ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів; 🔸надавати запит газорозподільному підприємству на подавання газу до внутрішньобудинкової, квартирної системи газопостачання за 5 днів до заселення; 🔸повідомляти газорозподільне підприємство про необхідність відключення газового обладнання у разі несправності димових і вентиляційних каналів; 🔸своєчасно перевіряти стан і у разі потреби проводити ремонт систем урівняння потенціалів усіх металевих комунікацій (у тому числі і газових) всередині будівлі та перевіряти системи захисного заземлення, змонтованого в будівлі обладнання, яке підключено одночасно до газової та електричної мережі.

✅ Відповідно до Правил охорони праці для працівників музеїв, затверджених 19.01.2015 № 18 (НПАОП 92.0-1.04-15) кімнати фондосховищ облаштовуються ізольовано від приміщень, де зберігаються музейні предмети. 📎Приміщення фондосховищ створюються на першому поверсі або на цокольному поверсі будівлі музею. Вхід до фондосховища повинен бути з тамбуром. Тамбур обладнується таким чином, щоб забезпечити можливість механічного транспортування важких експонатів. 📝Безпосередньо біля тамбура розташовуються приміщення, призначені для обстеження та санітарної обробки експонатів, що надходять до музею. Експонати, перевіряються на наявність факторів, небезпечних та шкідливих для працівників. 🖼Картини у фондосховищах зберігаються на решітчастих щитах, що в нижній частині спираються на шарикопідшипники, а вгорі обладнуються напрямними рейками. Щити повинні легко висуватися на всю їх довжину і бути захищеними від перекидання при розміщенні на них максимальної кількості картин. 🖊Стелажі для зберігання матеріалів у складських приміщеннях розташовуються з урахуванням необхідної ширини проїздів та проходів. На стелажах прикріплюються таблички або робляться написи з інформацією про допустиме навантаження відповідно до технічної документації підприємства-виробника та про матеріали, що на них зберігаються. Не дозволяється заповнювати стелажі понад допустиме навантаження. Музейні предмети на стелажах розташовуються таким чином, щоб вони не виступали за межі стелажів.

✅ Згідно Розділу 3 пункту 11 Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 29.11.2018 №1804 (далі – Мінімальні вимоги), роботодавець може користуватись: - орієнтовним переліком небезпек, за яких використовуються додаткові ЗІЗ, що наведений у додатку 2 Мінімальних вимог; - орієнтовним переліком робіт, які вимагають застосування відповідних ЗІЗ, що наведені у додатку 3 Мінімальних вимог. За результатами проведених заходів складають таблицю врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання ЗІЗ за формою згідно з додатком 4 до Мінімальних вимог.

✅Вимоги з охорони праці під час пересування гужовим транспортом регламентуються Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18), а саме: розділ IX. Вимоги безпеки під час гужових переїздів та перевезень. В даному розділі наведено основні вимоги з охорони праці під час пересування гужовим транспортом, а саме: - запрягати коней дозволяється лише у справний гужовий транспорт. Гужовий транспорт, який використовується в гірській місцевості, має бути забезпечений додатковим гальмовим пристроєм. - керувати гужовим транспортом та переганяти тварин по дорозі дозволяється працівникам, які досягли 14-річного віку. - працівники, які керують гужовим транспортом, повинні мати знання щодо роботи в складних умовах, знати транспортні маршрути, можливість об’їзду небезпечних зон, виконувати інші вимоги, що стосуються водіїв і пішоходів. - гужовий транспорт має бути обладнаний сидіннями, розміщеними таким чином, щоб кінь не міг дістати їздового задньою ногою. - не дозволяється: *використовувати гужовий транспорт без гальмівних пристроїв, без ліхтарів у темний час доби та за умов недостатньої видимості; *залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду; *переїжджати через залізничні колії та дороги з покращеним покриттям поза спеціально відведеними місцями; *переміщення автомагістралями і дорогами для автомобілів, якщо поруч є інші дороги; *виконувати інші дії, що суперечать вимогам Правил дорожнього руху. - під час завантажування і розвантажування гужового транспорту коней потрібно прив’язувати. - коні, зайняті на транспортних роботах, мають бути підковані. До роботи слід допускати здорових коней із хорошим зором. - спускаючись зі схилу, не можна сідати в гужовий транспорт, підтримувати або підпирати його руками, намотувати віжки на руку, тулуб. - під час використання гужового транспорту в темний час доби або за умов недостатньої видимості вози (сани) мають бути облаштовані світловідбивачами відповідно до вимог Правил дорожнього руху. -не дозволяється залишати тварин, запряжених у сільськогосподарське знаряддя, неприв’язаними без їздових навіть у разі нетривалої зупинки.

✅Це трансформатор первинна обмотка якого відокремлена від вторинної обмотки за допомогою захисного електричного розділення електричного ланцюга: подвійною, або посиленою ізоляцією, або основної ізоляції та захисного екрана. 📎Взагалі використовуються такі трансформатори з коефіцієнтом трансформації 1. Вторинна напруга розподільчих трансформаторів не повинна перевищувати 380 В. 🔍Трансформатор буде являтись розподільчим тільки в тому випадку коли його вторинна обмотка не занулена, або не заземлена. При цьому корпус такого трансформатора та його магнітопровід в залежності від режиму нейтралі мережі, яка живить первинну обмотку, мають бути заземлені або занулені Розподільчі трансформатори застосовуються там де є необхідність гальванічної розв’язки первинного і вторинного ланцюгів, а також ізоляції приєднаного обладнання від мережі заземлення, тобто повністю ізолюється від впливу первинної мережі та мережі заземлення. ℹ️Застосування такого приєднання суттєво знижує вірогідність враження електрострумом тому, що струм, який виникає у випадку пробою ізоляції, має не велике значення, що обумовлено гальванічною ізоляцією вторинних ланцюгів трансформатора від мереж заземлення. ⚠️Застосовується для електричного живлення переносного електроінструменту, переносних електричних світильників, розеток і та інших електроустановок в особливо небезпечних приміщеннях.

✅Відповідно до Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України №333 від 05.03.2018, роботи по обслуговуванню та експлуатацію кисневих балонів та кисневих станцій є роботою пов’язаною з підвищеною небезпекою тому роботодавцям та відповідальним особам необхідно звернути особливу увагу на безпечну експлуатацію даного устаткування, а саме: 🔻кожен суб’єкт господарювання, підприємство, установа, організація, заклад охорони здоров’я, що експлуатує, зберігає, транспортує тощо) кисневі балони чи кисневі трубопроводи, повинно розробити відповідні інструкції з охорони праці з урахуванням конкретних умов безпеки їх експлуатації, що діють у межах підприємства; 🔻власник (користувач) кисневих балонів зобов’язаний забезпечити умови їх зберігання, експлуатації, утримання у справному стані з додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці; 🔻керівник підприємства наказом призначає відповідальних працівників, за справний стан і безпечну експлуатацію кисневих трубопроводів, посудин, що працюють під тиском та балонів 🔻до робіт, пов'язаних з обслуговування кисневого обладнання, допускаються особи не молодше 18 років, які здали іспит і мають посвідчення на право експлуатації кисневого обладнання; Періодична перевірка теоретичних знань і практичних навичок обслуговуючого персоналу повинна проводитися не рідше одного разу на 12 місяців. 🔻до праці допускаються особи , які пройшли медичний огляд, ввідний та первинний інструктаж, ознайомлені с правилами внутрішнього розпорядку лікарні; 🔻на робочому місці заборонено палити, вживати алкогольні напої, наркотичні речовини; 🔻при виконанні роботи необхідно дотримуватися правил особистої гігієни та санітарії; 🔻робітник з обслуговування кисневої установки повинен бути уважним, обережним, носити зручне взуття та одяг.

✅ Перед підйомом на опору підкоп необхідно проводити обов’язково, тому що підійматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки в тих випадках, коли є повна впевненість в її достатній її міцності і стійкості. ℹ️Під час механічного впливу на опору (наїзд автотранспорту, сільськогосподарської техніки) найбільші пошкодження опори виникають нижче рівня землі, як правило до 30 см.. В бетоні виникають тріщини і туди має можливість попадати волога. Протягом часу волога та інші чинники пошкоджує арматуру опори і вона у місці пошкодження має вигляд пісочного годинника тому міцність її не відповідає необхідним вимогам що і може призвести до її падіння під час проведення робіт. В цьому разі роботи з укріплення опори, механічна міцність і стійкість якої викликає сумніви, виконуються методом закріплення тросів, відтяжок, або спеціальних пристроїв для розкріплення на опорі. Підіймання на опору забороняється. Роботи виконуються з телескопічної вишки або іншого механізму для підіймання людей, чи з встановленої поряд іншої опори.

✅ Згідно вимог п.13 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 до складу комісії входять: 🔹 керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); 🔸 представник територіального органу Пенсійного фонду України; 🔹представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); 🔸 лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); 🔹 інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням). 📌До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

✅ Основні вимоги з охорони праці по догляду за страусами вказано в підрозділі 5 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18). 🖊Так основними вимогами з охорони праці є: 🔻До обслуговування страусів допускається персонал, ознайомлений з особливостями їх поведінки, навчений правил охорони праці під час роботи з ними. Забороняється в’їзд транспорту в секції та вольєри із страусами, входити в секції і вольєри стороннім особам без супроводу осіб, що безпосередньо обслуговують птицю. 🔻Перед тим як переганяти страусів з однієї секції (боксу) в іншу чи випускати з приміщення у вольєри, двері приміщення і секцій потрібно повністю розчинити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід птиці. 🔻Не дозволяється приводити з собою в загони чи приміщення, у яких тримаються страуси, собак або інших тварин, видавати гучні звуки, робити різкі та агресивні рухи, завдавати птахам болю, стояти на шляху їх переміщення. Особливої обережності під час обслуговування страусів потрібно дотримуватися в репродуктивний період. 🔻Під час проведення робіт із дорослими страусами (переведення в інше місце, завантаження в транспортні засоби, проведення лікувально-профілактичних заходів тощо) для заспокоєння птаха застосовують спеціальний гак завдовжки не менше ніж 2 м, за допомогою якого його голову притискають до землі, а потім на неї надівають світлонепроникний каптур.

✅ Порядок проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів, визначено у Положенні про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затв. наказом МОЗ України та МВС України від 31.01.2013 N 65/80 (далі - Положення). 🔻Відповідно до п. 1.4. Розд. І Положення, щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів. 📌Згідно п. 1.8 Розд. І Положення - щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю "сестринська справа", "лікувальна справа". Згідно ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. ℹ️Отже, з урахуванням вищенаведеного, право на проведення щозмінних передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів мають особи, які набули кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра чи молодшого спеціаліста за будь-якою медичною спеціальністю, що підтверджується дипломом медичного навчального закладу відповідно до норм, які діють на даний час.

✅Відомча реєстрація та веденні обліку ТТЗ регламентується Порядком відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 №8. 📌Зняття з обліку ТТЗ необхідно проводити у наступних випадках: 🔻У зв’язку з відчуженням транспортного засобу (здійснюється тільки після технічного огляду такого транспортного засобу); 🔻У зв’язку з непридатністю до подальшого використання та його списанням (підтверджується наданням акту на списання (ліквідацію) основних засобів – для юридичних осіб, заявою - для фізичних осіб). 🔍В обох випадках зняття з обліку здійснюється на підставі заяви власника про зняття з обліку до якої необхідно додати наступні документи: 🔹свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу; 🔸акт технічного огляду технологічного транспортного засобу або акт на списання основних засобів, заява - для фізичних осіб; 🔹акт ліквідації основних засобів.

✅Під час виконання робіт в електроустановках застосовувати гумові електрозахисні засоби, які не відповідають вимогам Правил експлуатації електрозахисних засобів – не допускається. 📌Основні вимоги правил такі: в електроустановках напругою до 1000 В включно як основний, а в електроустановках напругою понад 1000 В як додатковий електрозахисний засіб для захисту від торкання руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати такі діелектричні рукавички: безшовні, виготовлені з натурального латексу (ревультексу), або із швом, виготовлені з листової гуми. ⚡️На кожному діелектричному засобі захисту повинне стояти клеймо, де вказується дата наступного випробування (діелектричні рукавички – 1 раз в 6 місяців, діелектричні калоші напругою до 1000 В – 1 раз в 12 місяців, діелектричні боти – 1 раз в 36 місяців). Використовувати діелектричні засоби захисту з відсутнім клеймом про перевірку, або з простроченим терміном перевірки – не допускається. Забороняється користуватись засобами захисту з простроченим терміном зберігання. ℹ️Враховуючи вищесказане слід відмітити, що усі діелектричні засоби виготовлені із високоякісного діелектричного латексу (ревультексу, гуми). Склад резинових рукавичок, резинових калош, резинових чобіт масового виробництва не завжди відомий і до нього можуть включатися токопровідні елементи. Тому і використання їх в електроустановках не допускається.

📌Згідно «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» НПАОП 0.00-1.62-12 роботодавець зобов’язаний випускати на лінію технічно справні транспортні засоби, які укомплектовані медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки, вогнегасником, та упорними колодками не менше 2 шт. (автобуси та вантажні автомобілі, що призначені для перевезення людей і спеціально обладнані для цієї мети, додатково укомплектовуються другим вогнегасником, при цьому один вогнегасник повинен знаходитися в кабіні водія, інший – у пасажирському салоні автобуса або кузові автомобіля), що підтверджується підписом у дорожньому листі особи, яка відповідальна за випуск автомобіля на лінію, та водія; ✅водій може виїжджати на лінію тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки про це у дорожньому листі; ✅направляючи водія в рейс тривалістю більше 1 доби, роботодавець зобов’язаний записати у дорожньому листі маршрут слідування з вказанням місць тимчасового та тривалого відпочинку. 🔻Таким чином водію юридичної особи, або фізичної особи – підприємця перед виїздом на лінію (в рейс) обов'язково видається дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.

✅Лебідка належить до вантажопідіймальних машин відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу 2 Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 № 62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696. 📌Згідно пункту 6, пункту 20 групи А додатка 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі — Порядок видачі дозволів №1107), на вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів необхідно отримувати дозвіл. 🔍Згідно вимог пункту 7 групи А Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 7 (далі – Перелік № 77), вантажопідіймальні машини входять до цього переліку. 🖇Установлено, що на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2 - 9 групи А Переліку № 77, експлуатуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 № 357, яка діє до дня припинення або скасування воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування).

🖇Відповідно до сттатті 2 Закону України «Про охорону праці» сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, та на всіх працюючих. 🔻При цьому кінцевий бенефіціарний власник – безпосередньо не підпадає під поняття особи, що використовує найману працю, такі обов’язки він покладає на призначеного (обраного) ним керівника підприємства. 🖊Таким чином, сфера дії Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не розповсюджується на випадки настання смерті з кінцевим бенефіціарним власником підприємства. ℹ️Згідно з пунктом 8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №270, розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або дорожньо-транспортної пригоди, проводиться органом досудового розслідування.

✅НПАОП 0.00-7.12-13 «Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах», наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 - втратив чинність. 📌Додатково поінформовано, що відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), затверджено Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах, наказ Міністерства економіки України від 19.04.2023 № 2259, зареєстровано в Мін’юсті 09.06.2023 за № 967/40023. 🔻Враховуючи вищеозначене, ці Мінімальні вимоги визначають механізм створення безпечних умов праці та застосовуються до виконання робіт працівниками, які потенційно можуть зазнавати впливу вибухонебезпечних середовищ і є обов’язковими для суб’єктів господарювання незалежно від форми власності. 🔍Разом з тим ці Мінімальні вимоги не обмежують право роботодавця, зокрема але не виключно встановлювати більш жорсткі вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах.

🔍В цьому пункті балони з горючими або отруйними газами місткістю 40 л (пропан, та інші) та балони з негорючими і неотруйними газами місткістю 40 л (кисень, азот, та інше) відносяться до терміну «посудини»? 🖇Чи застосовується до балонів вимога про розробку проекту, щодо їх встановлення та вимоги статті 21 Закону України «Про охорону праці»?. ✅Відповідь: Згідно з підпунктом 44 пункту 1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.81-18 посудина ‒ герметично закрита ємність, призначена для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і перевезення газоподібних, рідких та інших речовин. 🖊Разом з цим, відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ НПАОП 0.00- 1.81-18 балон ‒ посудина, яка має одну або дві горловини для встановлення вентилів, фланців або штуцерів, призначена для перевезення, зберігання і використання стиснених, зріджених або розчинених під тиском газів. Вимоги щодо безпечної експлуатації балонів визначені у розділі Х НПАОП 0.00-1.81-18. 📋Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу Х НПАОП 0.00-1.81-18 експлуатація, зберігання і транспортування балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції з охорони праці, що діє в межах підприємства. 📌Водночас, вимоги щодо зберігання балонів, встановлення їх в приміщенні визначені пунктами 11 ‒ 22 глави 3 розділу Х НПАОП 0.00-1.81-18. Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про охорону праці» проєктування виробничих об’єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. 🔻Експертиза проєктів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

✅ Термін газонебезпечні роботи визначений в НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» та в НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного виконання газонебезпечних робіт», а саме: газонебезпечні роботи – це роботи, під час виконання яких є або може бути виділення в робочу зону вибухо- і пожежонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загорання, в кількостях, що перевищують гранично допустиму концентрацію, а також роботи при недостатньому вмісті кисню (об’ємна частка нижче ніж 20% у повітрі). 📌 На підприємствах (закладах, організаціях і т.п.) повинні бути складений перелік газонебезпечних робіт. В переліку (окремо) повинні вказані газонебезпечні робіти: 🔻I - що проводяться з оформленням наряду-допуску; 🔻ІІ - що проводяться без оформлення наряду-допуску, але з обов’язковою реєстрацією таких робіт перед їх початком в спеціальному журналі; 🔻III – викликаних необхідністю ліквідації або локалізації можливих аварійних ситуацій та аварій. 🔍До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне опосвідчення та не мають протипоказань до виконання цього виду робіт, навчених безпечним методам та прийомам роботи, застосуванню засобів індивідуальних захисту, правилам и прийомам надання пер¬шої медичної допомоги потерпілим и прошедших переверку знань в установленому порядку. 🚻Особи жіночого полу можуть залучатися до проведенню окремих газонебезпечнх робіт, передбачених технологічними регламентами таінструкціями и допустимих зако¬нодавством про працю жінок. 🦺 На виконання газонебезпечних робіт повинен видаватися наряд-допуск, в якому передбачають основні заходи безпеки виконання цих робіт. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працівників, можуть проводитися без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи. Газонебезпечні робіти, які допускається виконувати без оформлення наряду-допуску повинні фіксуватись у спеціальному журналі Первинне виконання зазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску. ❗️ Видавати наряди-допуски на виконання газонебезпечних робіт мають право уповноважені особи, що призначаються наказом по підприємству з числа керівників чи інженерно-технічних працівників та пройшли у встановленому порядку перевірку знань Правил безпеки систем газопостачання.

✅У Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві НПАОП 01.0-1.02-18 є підрозділ 1. «Вимоги до догляду за птицею» розділу X. «Вимоги безпеки під час утримання птиці». В даному підрозділі наведено основні вимоги до догляду за птицею, а саме: 1️⃣У разі тримання птиці в 3-5-ярусних кліткових батареях для обслуговування птиці на верхніх ярусах працівники мають використовувати пересувні візки з гальмовим пристроєм, стійкі підставки, підібрані за зростом працівника. Не допускається ставати або спиратися на конструкції кліткової батареї, кормороздавального пристрою. У разі тримання птиці в кліткових батареях із кількістю ярусів понад 5 для обслуговування птиці мають застосовуватися стаціонарні майданчики другого рівня (поверху) обслуговування. 2️⃣Працювати з птицею у клітках потрібно за зупинених кормороздавачів, механізмів збирання яєць. Мити, дезінфікувати кліткові батареї слід за знеструмленої електричної мережі. 3️⃣прибирання кліток має виконуватися спеціальним інвентарем (шкребками, щітками) із використанням засобів індивідуального захисту (захисних окулярів, респіраторів, рукавиць). 4️⃣У разі тримання птиці на решітчастій підлозі знімні щити мають бути без зазорів між рейками понад 30 мм. 5️⃣ Елементи решітчастої, сітчастої підлоги та сідала мають бути без задирок, гострих країв, цвяхів, гвинтів, що виступають, тощо. 6️⃣Для запобігання виділенню великої кількості аміаку з підстилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв’язуванню аміаку. Через кожні 5-7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100-120 г на 1 кв. м підлоги) або ж застосовують суперфосфат у порошку. 7️⃣Для профілактики та лікування хвороб птиці, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і птиці (пташиний грип тощо), суб’єкти господарювання мають забезпечувати проведення комплексу спеціальних заходів, до яких належать дезінфекція, дегельмінтизація, дезінвазія, дезінсекція, дератизація та інші. 8️⃣У разі виявлення інфекційних захворювань у птиці суб’єкт господарювання має повідомити про це ветеринарну службу і вжити відповідних карантинних заходів.

✅Обладнання, що працює під тиском визначається НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском», а саме: 🔻опалювальні котли теплопродуктивністю більше 0,1 МВт; 🔻 парові, водогрійні і пароводогрійні котли; 🔻котли-бойлери, а також автономні пароперегрівачі і економайзери; 🔻 бойлери; 🔻 енерготехнологічні котли (парові та водогрійні, в тому числі содорегенераційні котли; 🔻 котли-утилізатори (парові та водогрійні); 🔻котельні мобільні установки (пересувні і транспортабельні) та енергопоїзди; 🔻 котли парові та рідинні, які працюють з високотемпературними органічними теплоносіями; 🔻посудини, що працюють під тиском води з температурою вище 110 °C або іншої рідини з температурою, що перевищує температуру кипіння при тиску 0,5 бар, без урахування гідростатичного тиску; 🔻посудини, що працюють під тиском пари або газу, вищим 0,5 бар; 🔻балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснутих і розчинених газів під тиском, вищим 0,5 бар; 🔻цистерни та бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари яких за температури до 50 °C перевищує тиск понад 0,5 бар; 🔻цистерни і посудини для транспортування і збереження зріджених, стиснутих газів, рідин і сипких тіл, у яких тиск вище 0,5 бар утворюється періодично для їх спорожнення; 🔻барокамери; 🔻 трубопроводи пари та гарячої води в межах котла; 🔻трубопроводи пари з робочим тиском пари, вищим 0,5 бар; 🔻трубопроводи гарячої води з температурою вище 110 °C; 🔻редукційно-охолоджувальні пристрої і колектори, що є складовою частиною трубопроводів пари з робочим тиском пари, вищим 0,5 бар, і гарячої води з температурою води вище 110 °C.

✅ В НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» викладені вимоги, які повинні виконати суб’єкти господарювання до початку спорудження, монтажу об’єктів систем газопостачання, а саме: 🔍Суб’єкти господарювання до початку спорудження, монтажу і наладки об’єктів систем газопостачання повинні подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (територіальний орган Держпараці), такі відомості: 🔹назва і адреса об’єкта, його технічна характеристика та відомча належність; 🔹назва будівельно-монтажної організації, яка здійснює будівництво об’єкта системи газопостачання. 📌До відомостей додаються: 🔸проектна документація на будівництво; 🔸завірена копія наказу про призначення особи, яка буде здійснювати технічний нагляд за будівництвом, протокол перевірки її знань в обсязі виконуваної нею роботи.

🔌Постійний струм, як правило, у 4 -5 разів безпечніший змінного з частотою 50 Гц. Пороговий відчутний струми 5 – 7 мА для постійного і 0,6 – 1,5 мА для змінного з частотою 50 Гц. ✔️Порогові невідпускаючі струми 50 – 80 мА для постійного і 10 – 15 мА для змінного з частотою 50 Гц. Гранична напруга, яку може витримати людина по больовим відчуттям, утримуючи у руках циліндричні електроди складає не більше 21 – 22 В при частоті 50 Гц та не більше 100 – 105 В постійного струму. ⚡️Постійний струм, який проходить через тіло людини, викликає порівняно зі зміним струмом такого же значення менш слабкі скорочення м’язів та менш неприємні відчуття. 💨Все це сказане про порівнянну небезпеку ураження постійним та зміним струмами справедливо лише для невеликої напруги: 250 – 300 В. При більшій напрузі постійний струм більш небезпечний, ніж змінний з частотою 50 Гц. 🔸З підвищенням частоти змінного струму, що проходе через людину, повний опір тіла людини зменшується і як наслідок відбувається підвищення струму, який проходить через людину тому безпека ураження зростає разом зі значенням струму, який проходить через тіло людини. Підвищення частоти струму приводить до підвищення небезпеки, але в межах від 0 до 50 – 60 Гц. Подальше же підвищення частоти, не зважаючи на ріст струму, який проходить через людину, супроводжується зниженням рівня небезпеки враження електричним струмом, яка повністю зникає при частоті 450 – 500 кГц.

✅ Навантажувачі (електричні штабелери, електричні візки) відносяться до технологічних транспортних засобів (далі - ТТЗ). 📌Роботи, пов’язані з управлінням наземним транспортом, належать до робіт, де є потреба у професійному доборі (підстава – пункт 9 Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затв. Наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121). Процедуру проведення медичних оглядів таких працівників, де є потреба у професійному доборі визначає порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затв. наказом МОЗ України від 21.05.2007 №246 (далі –Порядок). 🔻Відповідно до п.3.1. Порядку, обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, які залучаються до робіт, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. 🔍Тобто працівникам, які залучаються до керування ТТЗ (пройшли відповідне навчання та мають право керувати ним), незалежно від найменування професії, проводяться попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди.

✅Згідно Розділу 2 «Правил охорони праці під час ковальсько-пресових робіт» (НПАОП 28.0-1.33-13) гільйотинні ножиці для розрізання листового матеріалу повинні бути обладнані: 🔹пристосуванням і пристроями для подавання, укладання і підтримання листів (столи, рольганги, кронштейни, підставки) на рівні нерухомого ножа та механізмами для виведення заготовок з робочої зони ножиць; 🔹напрямними і запобіжними лінійками для позначення місця різання; запобіжними пристроями, зблокованими з пусковими механізмами; роз'єднувальними пристроями для відключення електродвигуна для унеможливлення пуску ножиць сторонніми працівниками; 🔹противагами для запобігання мимовільному опусканню ножової балки під дією власної ваги і ваги інструмента; 🔹пристроєм для утримання ножової балки у верхньому положенні під час проведення налагоджувальних робіт. 🔍 Під час роботи на гільйотинних ножицях не дозволяється пересувати матеріал на столі ножиць після натискання на педаль та різати матеріал, не притиснутий притискними пристроями. Для різання на гільйотинних ножицях малих за розмірами заготовок необхідно застосовувати спеціальні накладки. Не дозволяється працівникам приймати, підтримувати відрізані кінці заготовки та скидати заготовки на підлогу. Відходи і обрізки металу необхідно прибирати від ножиць при вимкненому двигуні і повному зупиненні приводного механізму.

✅ Згідно вимог «Правил охорони праці при роботі на висоті» (НПАОП 0.00-1.15-07), затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 №62, роботи на висоті – роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше. 🔍До виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, навчання та перевірку знань з протипожежної безпеки осіб, які виконують вогневі роботи.

✅ Згідно вимог «Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.12.2013 №966 забороняється виконувати роботи на несправних верстатах, а також на верстатах з несправними або незакріпленими огородженнями. 📌Місця для підключення до електричної мережі переносних електроприймачів струму повинні мати написи, що вказують про напругу мережі та вид струму. 🔻Штепсельні розетки та вилки повинні відповідати напрузі мережі. Верстати повинні бути обладнані захисними пристроями (екранами), зблокованими з пуском верстата. Захисні пристрої не повинні обмежувати технологічні можливості верстата і викликати незручності під час виконання робіт, прибирання, налагоджування та призводити у разі відкривання їх до забруднення мастильно-охолоджувальною рідиною. 🔍Під час виконання робіт на верстатах робоче місце необхідно утримувати в чистоті та не захаращувати. Видаляти металеву стружку з верстата необхідно за допомогою відповідних пристроїв (гачків, щіток). Забороняється прибирати стружку руками. ℹ️Огородження різальних інструментів, яке необхідно відкривати або знімати для замінювання та виправлення інструменту, повинно бути зблоковане з пусковими та гальмівними пристроями.

✅ Згідно НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (затверджено Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511): 🔻робота підвищеної небезпеки - це робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю. 🔍 Працівники, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці повинні проходити щорічне спеціальне навчання. 🧾На підприємствах на основі НПАОП 0.00-2.01-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» (затверджено Наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 №15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 №232/10512), з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем повинен бути розроблений і затверджений відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких працівникам цього підприємства потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

✅Обладнання під тиском має бути негайно зупинено і відключено персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією, а також у випадках: 🔹виявлення несправностей запобіжних пристроїв через підвищення тиску; 🔹якщо тиск в обладнанні під тиском піднявся вище дозволеного на 10 % і продовжує підніматись, незважаючи на дотримання персоналом усіх вимог, зазначених в інструкції; 🔹зниження рівня води нижче нижнього допустимого рівня (в котлах та посудинах з вогневим обігрівом); 🔹підвищення рівня води вище верхнього допустимого рівня; 🔹припинення роботи живильних пристроїв; 🔹припинення роботи покажчиків рівня води прямої дії; 🔹якщо в основних елементах обладнання під тиском (барабані, колекторі, камері, пароводоперепускних і водоопускних трубах, парових і живильних трубопроводах, жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубній решітці, зовнішньому сепараторі, арматурі, обичайці, днищі) будуть виявлені тріщини, випини, пропуски в їх зварних швах, обрив анкерного болта або в'язі; 🔹недопустимого підвищення або зниження тиску в тракті прямоточного котла до вбудованих засувок; 🔹погасання факелів в топці при камерному спалюванні палива; 🔹зниження витрати води через водогрійний котел нижче мінімально допустимого значення; 🔹 зниження тиску води в тракті водогрійного котла нижче допустимого; 🔹підвищення температури води на виході із водогрійного котла до значення на 20° C нижче температури насичення, яка відповідає робочому тиску води у вихідному колекторі котла; 🔹несправності автоматики безпеки або аварійної сигналізації, включаючи зникнення напруги на цих пристроях; 🔹виникнення пожежі, яка загрожує обслуговувальному персоналу, посудині, що знаходиться під тиском, або котлу; 🔹несправності манометра і неможливості визначити тиск за допомогою інших приладів. 🗜Причини аварійного зупинення обладнання під тиском мають бути записані в змінному журналі.

✅ До самостійної роботи в спортивній залі закладу допускаються працівники, які: 1️⃣Досягли 18 років, мають відповідну освіту, пройшли медичний огляд та не мають протипоказань до роботи; 2️⃣Пройшли на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. ⛹🏻‍♂️Графік роботи в спортивній залі визначається розкладом навчальних занять, яке має бути затверджене директором навчального закладу. 🏀З метою виключення травмонебезпечних ситуацій та попередження нещасних випадків перед початком занять вчитель фізичної культури повинен перевірити готовність і справність спортивного інвентарю та обладнання з урахуванням вимог до проведення уроку з тих чи інших видів спортивних занять. 🎽Під час навчального процесу вчитель фізкультури повинен знаходитися в спортивній формі і взутті встановленого зразка з урахуванням всіх санітарно-гігієнічних норм до спец. одягу і приміщення, а також зобов'язаний стежити за виконанням цих вимог учнями. ‼️Під час проведення занять у спортивному залі не дозволяється: ❌використовувати спортивне обладнання та інвентар в якості підставок під предмети; ❌допускати велике скупчення невикористаного спортивного обладнання та будь-якого іншого інвентарю в спортивному залі; ❌самостійно проводити ремонт спортивного обладнання; ❌залишати учнів в спортивному залі під час уроку або занять одних без нагляду та інші.

✅ Відповідно до вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12) випуск на лінію відбувається технічно справних та укомплектованих транспортних засобів, що підтверджується підписом у дорожньому листі особи, яка відповідальна за випуск автомобіля на лінію, та водія. 🚘Системна перевірка автомобільними перевізниками колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), які допущено до руху дорогами відбувається відповідно до вимог Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженного наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 05.08.2008 № 974. 🛣Якщо перевізник використовує не більше 15 КТЗ і має відповідну власну технічну базу, він перевіряє технічний стан цих КТЗ особисто за умови наявності відповідної кваліфікації чи вповноважує відповідальну особу - водія або контролера, які можуть виконувати перевірку. 🔍На підприємстві з кількістю КТЗ 16-50 одиниць перевірку здійснюють контрольний майстер і (за потреби) контролери, які уповноважені перевіряти технічний стан КТЗ. 📌На підприємстві з кількістю КТЗ понад 50 одиниць перевірку здійснює відділ технічного контролю (далі - ВТК), начальник ВТК, контрольні майстри і (за потреби) контролери. 🔻Якщо перевізник не має відповідної власної технічної бази та фахівців відповідної кваліфікації, він забезпечує перевірку технічного стану КТЗ за договором з автотранспортним підприємством, яке в змозі забезпечити таку перевірку згідно із законодавством.

✅Відшкодування збитків є зобов’язанням роботодавця та здійснюється на загальних підставах передбачених законодавством та визначено у ст. 26 ЗУ «Про охорону праці». ℹ️Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витратив, передбачені законодавством.

✅Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці створені задля усунення маніпуляцій щодо проведення чи не проведення інструктажів з охорони праці роботодавцем, та проходження чи не проходження інструктажів з охорони праці працівником, ці матеріали використовуються у судах для вирішення спірних питань між роботодавцем та працівником. Це є по суті запобіжник між двома сторонами. Тож чи повинні їх вести роботодавці то є суто власне їх справа але законодавство регламентує таку дію, за невиконання якої передбачена адміністративна відповідальність.

✅В правилах будови та безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-1.02-08, чітко не визначено обов'язки працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів. Тому працівник, який призначений відповідальним за організацію експлуатації ліфтів повинен користовуватися пунктом 9.7.15.

✅З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. 📌В залежності від ступеня ризику визначається періодичність проведення планових заходів: 🔻Для високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки; 🔻Для середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки; 🔻Для незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

✅Згідно вимог Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18), затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 29.08.2018 № 1240 експлуатація сільськогосподарських машин (сільськогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем складових частин та окремих технічних вузлів) має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації. 🔍Вузли та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників. 📌Не дозволяється: 🔻експлуатація несправних машини та обладнання; 🔻експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі. ℹ️Перед виконанням робіт треба переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач не буде зачіпати техніка, проїжджаючи під ними. Під час проїзду сільськогосподарської техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.

✅Згідно постанови КМУ від 03.01.2024 №1, повноваження і функції з реалізації державної політики у сфері нагляду (контролю) на ринку природного газу в частині проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних із використанням газу в побуті, покладено на Державну інспекцію енергетичного нагляду України.

✅ Так відповідно до ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, та ст. 5 прав на охорону праці під час укладання трудового договору в частині умови трудового договору між працівником та роботодавцем де умови договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актах з охорони праці. 🔍Відтак законодавчі вимоги Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) зазначені в розділі 1.Загальні положення п. 1.2. передбачає системну роботу з безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а сама реалізація у системі «роботодавець – працівник» визначена у р. 3 Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві, п. 3.1.

✅Планові заходи припинено. Однак, дійсно, пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачено виключення. Такі виключення стосуються заходів державного ринкового нагляду щодо побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 с ерпня 2019 р. № 734, і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804.

✅ В правилах будови та безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-1.02-08, чітко не визначено обов'язки працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів. Тому працівник, який призначений відповідальним за організацію експлуатації ліфтів повинен користовуватися пунктом 9.7.15. Правил. 🔍Робота ліфта не дозволяється, якщо не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та за справний стан ліфтів.

✅Згідно з вимогами п. 2.14 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 19.12.2013 № 966. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, або якщо він має хоча б одну з таких несправностей: 🔸пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки; 🔹пошкодження кришки щіткотримача; 🔸 нечітка робота вимикача; 🔹іскріння щіток на колекторі, що супроводжується появою кругового вогню на його поверхні; 🔸витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів; 🔹поява диму або запаху, характерного для палаючої ізоляції; 🔸поява підвищеного шуму, стуку, вібрації; 🔹злам або поява тріщин у корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні; 🔸пошкодження робочої частини електроінструменту; 🔹зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

✅Присвоєння відповідних груп з електробезпеки регламентується Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Типовим положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. 📌Мінімальні вимоги для отримання групи з електробезпеки є такими: Для отримання групи I достатньо пройти інструктаж з електробезпеки в даній електроустановці з оформленням в журналі інструктажу. Видавати посвідчення працівникам з групою I не вимагається. 🔍Працівникам віком молодше 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II. 📎Для отримання чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою. Для отримання груп II - V працівники повинні: 🔻мати чітке уявлення про небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках; 🔻знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується; 🔻знати будову і принцип дії електроустановок; 🔻вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків. ℹ️Крім того, для отримання груп III, IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне проведення робіт. Для отримання групи V необхідно також чітко розуміти, чим спричинені вимоги конкретних пунктів цих Правил.

✅Фактично службу з охорони праці на підприємстві де працює менше 50 осіб створювати не потрібно, але всі функції служби охорони праці зазначені у «Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04» в такому разі покладаються на роботодавця або осіб що виконують роботи служби охорони праці за сумісництвом або тих які залучений як сторонні спеціалісти на договірних засадах та які мають відповідну підготовку.

✅При експлуатації запобіжно-скидних клапанів (далі – ЗСК) на автомобільних газозаправних станціях (пунктах) зрідженим вуглеводневим газом необхідно враховувати вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання». 🛠Працівники, які експлуатують та обслуговують обладнання, повинні, з метою виявлення несправностей і своєчасного їх усунення, щозміни перевіряти технологічне обладнання та протиаварійний захист. 📌Тиск настроювання ЗСК не повинен перевищувати більше як на 15 % максимальний робочий тиск у резервуарах і газопроводах. Порядок настроювання і перевірки ЗСК визначають із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу-виробника. Перевірку параметрів настроювання ЗСК, їх регулювання необхідно проводити на спеціальному стенді або на місці їх експлуатації за допомогою спеціального пристрою. ЗСК після випробування та настроювання пломбується. На місце ЗСК, який знімається для ремонту або настроювання, повинен встановлюватися справний ЗСК. ❌Забороняється експлуатація технологічного обладнання, резервуарів і газопроводів при несправних і не настроєних ЗСК. 📋 Спрацювання ЗСК необхідно перевіряти шляхом короткочасного їх відкриття відповідно до вимог документації з експлуатації заводу-виробника.

✅Порядок видачі посвідчення визначає пункт 2.1.3 розділу 2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (далі — ПБЕЕС). 👷🏻‍♂️Працівнику, який пройшов перевірку знань, видають посвідчення встановленої форми (додаток 2 до ПБЕЕС). Цей документ засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом. Посвідчення видає працівнику комісія з перевірки знань підприємства після проведення перевірки знань. Воно є дійсним тільки після внесення відповідних записів. Посвідчення про перевірку знань потрібно замінити в разі зміни посади або за відсутності місця для записів (пункт 2.1.3 ПБЕЕС). 📎У цьому випадку повторно проходити навчання не обов’язково, але, щоб отримати нове посвідчення, працівник має пройти перевірку знань.

✅Відповідальними за безпеку робіт, що виконуються по наряду – допуску, або розпорядженню в діючих електроустановках, є: ➡️працівник, який видає наряд, розпорядження; ➡️працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця; ➡️працівник, який готує робоче місце; ➡️працівник, який допускає до роботи - допускач; ➡️керівник робіт; ➡️працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт— наглядач; ➡️члени бригади.

✅Рівень знань з електробезпеки визначає кваліфікаційна група з електробезпеки. Вимоги до її присвоєння встановлюють Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (НПАОП 40.1-1.21-98; далі — ПБЕЕС). 🖊Для того щоб присвоїти працівникам І групу з електробезпеки, незалежно від посади й фаху, мінімальний стаж роботи в електроустановках не вимагається. Для цього необхідно тільки провести працівникам інструктаж з електробезпеки під час роботи в електроустановках, а результат оформити в журналі реєстрації інструктажів із питань охорони праці. У цьому випадку вимоги електробезпеки регламентує Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05). ⚠️На підприємстві має бути затверджена Інструкція з електробезпеки, яка встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт, де може виникнути небезпека враження електричним струмом. Періодичність інструктажу з електробезпеки визначають залежно від установленої на підприємстві періодичності повторних інструктажів з охорони праці. 📎Інструктаж з електробезпеки на I групу проводить особа, відповідальна за електрогосподарство або, за її письмовим розпорядженням, особа зі складу електротехнічних працівників із групою не нижче ніж III.

✅ Основні вимоги щодо безпеки під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур визначено в Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві. 🌾Так, під час роботи в полі та переміщення по дорогах на зернозбиральному комбайні дозволено перебувати лише комбайнеру. 🔪Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати у дерев’яних чохлах на польовому стані. ❌Не дозволяється перебування працівників у кузові автомашини або тракторного причепа під час заповнення їх технологічним продуктом, а також під час транспортування продукту до місця складування. 🚜Комбайни повинні бути забезпечені дерев’яними лопатами для проштовхування злежаного зерна у бункерах до вивантажувального шнека. 🪵Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрата.

✅Періодичність проведення опосвідчення стану безпеки електроустановок визначається Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - Правила). Періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил. ⚠️Позачергове опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів повинне бути вмотивованим і проводитися за вимогами та участю наглядових органів Держнаглядохоронпраці у випадку істотного зростання електротравматизму, наявності категорійних аварій та в інших обґрунтованих випадках. 📌Опосвідчення стану безпеки тих електроустановок споживачів, що вичерпали свій ресурс, провадиться експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт. За необхідності до вказаних робіт залучаються представники заводів-виробників електроустаткування, представники експлуатаційних організацій. 🔍Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві.

✅При експлуатації гумовотканинних рукавів пристроїв зливання-наливання на автомобільних газозаправних станціях (пунктах) зрідженим вуглеводневим газом необхідно враховувати вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання». 🧤Гумовотканинні рукави пристроїв зливання-наливання для захисту від статичних електричних зарядів повинні обвиватись мідним дротом діаметром не менше ніж 2 мм або мідним тросиком перетином не менше ніж 4 мм² з кроком витка не більше ніж 100 мм. Обидва кінці дроту або тросика з’єднуються з наконечниками гумовотканинних рукавів паянням або болтовим з’єднанням. 📎Гумовотканинні рукави, що застосовують при операціях зливання-наливання і наповненні балонів, за наявності на них тріщин, надрізів, здуття і потертостей необхідно замінювати новими. Тривалість їх експлуатації не повинна перевищувати строку, визначеного документацією з експлуатації. 📌умовотканинні рукави до встановлення, а надалі - один раз на 3 місяці, а метало рукави або металеві шарнірні рукави - один раз на рік повинні підлягати гідравлічному випробуванню тиском, що становить 1,25 номінального. Рукави повинні мати маркування із зазначення номінального тиску, строків проведеного і чергового гідравлічних випробувань.

📌 На півдні України забруднення територій небезпечними залишками війни є проблемою, яка потребує потужної уваги, сил та засобів для її подолання та надає наступні роз’яснення. Зокрема Миколаївська та Херсонська області – одні з найбільш забруднених областей в Україні на територіях яких регулярно стаються нещасні випадки пов’язані з мінно-вибуховими пристроями. 💻 Статею 13 Закону «Про охорону праці» передбачено, що одним з обов’язків роботодавця є створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі безпечних умов праці, однак чинними на даний час нормативно-правовими актами з охорони праці не визначено конкретні вимоги щодо організації безпечного ведення робіт на територіях, забруднених ВНП. 📌 Водночас, ці питання врегульовано іншими законами та нормативно-правовими актами. Так, Кодексом цивільного захисту визначено, що посадова особа з питань цивільного захисту у суб’єкта господарювання розробляє інструкцію щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яка затверджується керівником такого суб’єкта господарювання. Інструкція повинна містити відомості про можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути у суб’єкта господарювання, сигнали оповіщення про небезпеку, дії персоналу після отримання таких сигналів, маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, укриття у захисних спорудах цивільного захисту тощо. А до робіт з розмінування, в тому числі сільськогосподарських угідь та територій забруднених ВНП допускати тільки сертифікованих операторів протимінної діяльності, які отримали відповідні Сертифікати у сфері протимінної діяльності. 🖇 Статтею 6 Закону «Про охорону праці» передбачено що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля а роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

📑 Вимоги щодо розташування на теритоорії автомобільних газозаправних станціях (АГЗС) пунктів наповнення та обміну побутових балонів із зрідженим вуглеводневим газом зазначені в НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» та державних будівельних нормах України ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», а саме ⬇️ 🖇 У складі АГЗС, розташованих поза сельбищною територією населених пунктів, дозволяється додатково передбачати пункти наповнення та обміну побутових балонів із зрідженим вуглеводневим газом. При влаштуванні пунктів обміну балонів сумарна максимальна кількість балонів у кожному контейнері (шафі) повинна складати не більше ніж 10 одиниць. Сумарна максимальна маса зрідженого вуглеводневого газу, що зберігається, не повинна перевищувати 750 кг. 📌 Пункт наповнення побутових балонів зрідженим вуглеводневим газом повинен відповідати вимогам Технічних Умов, затвердженим відповідно до діючого законодавства і мати в своєму складі ваговий дозатор газу з вагами для заправки балонів зрідженим вуглеводневим газом, фільтр, заправну струбцину, манометри, насос для відкачування невипарених залишків, запірну та регулюючу арматуру.

📑 Відповідно до пункту 1.6 розділу III Правил охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів (НПАОП 0.00-1.73-14) експлуатаційна документація на трубопроводи кожної виробничої дільниці повинна містити: -наряди-допуски на ремонт; -акти промивання або продування трубопроводів; -експлуатаційний журнал трубопроводів; -паспорт на кожний трубопровід; -свідоцтва про монтаж, ремонт трубопроводу або заміну ділянок трубопроводу; -акти випробування трубопроводів на міцність і щільність; -акти пневматичного випробування трубопроводів на щільність з визначенням падіння тиску за час випробування; -акти випробування арматури за формою; -перелік технологічних трубопроводів на установці; -висновки експертного обстеження (технічного діагностування) трубопроводів; -проектну документацію на кожний трубопровід.

✅Згідно з вимогами Правил охорони праці на автомобільному транспорті до робочого місця водія автомобіля встановлюються такі вимоги: 🔻огородження робочого місця водія в салоні легкового автомобіля-таксі (захисний екран) та автобуса, якщо воно передбачено, повинно бути у справному стані; 🔻вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускається використовувати додаткові предмети або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла; 🔻бокові стекла повинні плавно пересуватися від руки або склопідйомних механізмів; 🔻на сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, виступні пружини та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія; 🔻ручки біля дверного прорізу, замки усіх дверей кузова або кабіни, а також привід керування дверима, сигналізація роботи дверей (відкрито, зачинено), аварійні виходи автобусів та пристрої приведення їх у дію повинні бути справними; 🔻підлога кабіни (салону) автомобіля повинна застилатися килимком, що не має випадкових отворів та інших пошкоджень; 🔻рівні звуку і еквівалентні рівні звуку в кабінах вантажних автомобілів не повинні перевищувати 70 дБА, у салонах легкових автомобілів та автобусів - 60 дБА; 🔻вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

✅Підготовчі заходи перед роботою з кутовою шліфувальною машиною: 1️⃣Забороняється вдягати прикраси (браслети, ланцюжки), які можуть намотатись на диск болгарки; 2️⃣Довге волосся слід прибрати під хусточку, шапку чи ін; 3️⃣Працювати суто в рукавичках, але не на тканій основі; 4️⃣Обов‘язково використовувати захист органів зору (захисні окуляри, захисний щиток); 5️⃣Для захисту органів дихання слід використовувати респіратор; 6️⃣Щоб уникнути порушень органів слуху, потрібно користуватись навушниками, особливо у закритих приміщеннях; 7️⃣Забороняється використовувати болгарку без захисного кожуха; 8️⃣Не можна встановлювати на інструмент диски більшого діаметра, аніж це передбачено конструктивно. ❗️Піл час роботи необхідно ✔️перевіряти диски на наявність дефектів, таких як щербини, тріщини, вигини; ✔️перед початком роботи навести порядок на робочому місці проконтролювати, щоб не було шмаття, мотузок, які можуть потрапити в високооборотні елементи інструмента або спричинити займання від снопа іскр; ✔️уникати скупчення людей в небезпечній зоні різання; ✔️мати при собі медичну аптечку з необхідним набором медикаментів та засобів для перев‘язки. ℹ️По закінченню роботи потрібно дочекатись остаточної зупинки двигуна і тільки тоді можна випускати інструмент з рук. Ні в якому разі не можна торкатись диска болгарки одразу після його зупинки, він може дуже сильно нагріватись, що призведе до опіків.

✅Технічне обслуговування і поточний ремонт можуть суміщатися та здійснюються не рідше ніж один раз на 12 місяців кожний або з іншою періодичністю - у строки, встановлені згідно з вимогами заводу-виробника обладнання (регуляторів тиску, запобіжних клапанів, телемеханічних пристроїв). 📌Під час технічного огляду стану ГРП, ГРПБ, ШГРП, ГРУ, ПРГП необхідно здійснювати: 🔻перевірку величин тиску газу перед і після регулятора, перепаду тиску на фільтрі, температури повітря в приміщенні за допомогою приладів; 🔻перевірку стану герметичності системи - за допомогою приладів і мильної емульсії; - контроль за правильністю положення молоточка зчеплення важелів ЗЗК; 🔻зовнішній огляд наявності та стану засобів вимірювальної техніки і автоматизації; 🔻перевірку стану і роботи електроосвітлення і електрообладнання, вентиляції, системи опалення; 🔻візуальний огляд цілісності блискавкоприймачів і струмовідводів, надійності їх з’єднання і кріплення до щогл; 🔻візуальне виявлення тріщин і нещільностей стін, які відділяють основне і допоміжне приміщення; - зовнішній і внутрішній огляд будівлі, за необхідності - очищення приміщення і обладнання від забруднення. 📎Під час технічного обслуговування ГРП, ГРПБ, ШГРП, ГРУ, ПРГП необхідно здійснювати: ✔️перевірку роботи запірної арматури і запобіжних клапанів; ✔️змащення тертьових частин і набивання сальників; ✔️визначення щільності і чутливості мембран регуляторів тиску і регулятора управління; ✔️продування імпульсних трубопроводів до регуляторів тиску, контрольно-вимірювальних приладів; ✔️перевірку параметрів настроювання ЗСК й ЗЗК; ✔️перевірку запобіжних клапанів із очищенням їх від корозії і забруднень; ✔️перевірку щільності прилягання клапанів до сідла, стану мембран; ✔️ремонт або заміну зношених деталей; перевірку надійності кріплень конструкційних вузлів, які не підлягають розбиранню; ✔️ремонт запірної арматури, яка не забезпечує герметичності закриття; ✔️чищення касети фільтра.

🖇 Відповідно до «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», (НПАОП 0.00-4.12-05) працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. ⌛️ На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, які мають бути оприлюднені роботодавцем. 💻 Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, у тому числі під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи. Навчання з питань охорони праці може проводитись як традиційними методами, так і з використанням сучасних видів навчання - модульного, дистанційного тощо, а також з використанням технічних засобів навчання: аудіовізуальних, комп'ютерних навчально-контрольних систем, комп'ютерних тренажерів. Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організується навчання: лекції, семінари та консультації. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов'язків. 📌 До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб. 👥 Усі члени комісії у порядку, установленому Типовим положенням, повинні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці працівників, з урахуванням специфіки виробництва, складається членами комісії та затверджується роботодавцем.

👉 Основні вимоги з охорони праці під час паяння паяльними лампами визначено Правилами охорони праці під час паяльних робіт, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2014 № 118. 👤Так згідно цих правил паяльні лампи повинні мати пружинні запобіжні клапани, відрегульовані на заданий тиск, а лампи місткістю 3 літри і більше - манометри. 🔎Паяльні лампи необхідно заправляти тією пальною рідиною, для роботи на якій вони призначені, і не більше ніж на 75 % ємності їх резервуарів. ⌛️Заправку і розпалювання паяльних ламп та паяльні роботи необхідно виконувати в спеціально виділених місцях, що знаходяться на відстані не менше 5 м від конструкції з горючих матеріалів і повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів. ❌ Не дозволяється підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повітря більше допустимого робочого тиску.

📄Згідно Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13) до верстатів стругальної, довбальної та протяжної груп встановлюються такі основні вимоги: 🔹під час установлювання оброблюваної деталі на верстат та знімання її з верстата стіл або повзун верстата повинен відводитись на максимальну відстань від супорта; 🔹перед установленням заготовки на верстат заготовку та поверхню закріплювальних пристроїв необхідно протирати, а також перевіряти справність різцетримальної головки; 🔹установлена на верстат заготовка не повинна зачіпати стояки або супорт під час роботи верстата. Правильність установлення деталі на верстат повинна перевірятись: на невеликих верстатах - переміщуванням стола або повзуна вручну; 🔹на великих верстатах - за допомогою масштабної лінійки (у разі неможливості здійснювати переміщування стола вручну); 🔹оброблювані деталі необхідно закріплювати спеціальними кріпильними деталями (болтами, притискними планками, упорами); 🔹не дозволяється відкидати різець руками під час холостого (зворотного) ходу верстата; 🔹різці, що установлюються, повинні бути правильно заточені, без тріщин та надламів. Не дозволяється перевіряти рукою гострість та справність різця; 🔹не дозволяється під час роботи верстата очищувати та поправляти різальний інструмент, пристосування та оброблювані деталі; 🔹під час виконання робіт з довгими протяжками на горизонтально-протяжних верстатах необхідно застосовувати рухомі люнети.

❓Нагадаю, що такі роботи виконуються по наряду -допуску. Мінімальна кількість працівників в залежності від складності виконуваної роботи повинна бути не менше двох працівників. 🖇 Нагадаємо що такий вид робіт виконується по наряду-допуску. Мінімальна кількість працівників в залежності від складності виконуваної роботи повинна бути не менше двох осіб. 👷‍♂️У такому разі під час виконання таких робіт, коли немає можливості закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію опори (ПЛ) або саму опору, слід користуватися страхувальним канатом. В цьому разі строп запобіжного паска заводиться за конструкцію, деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві особи, друга особа в міру необхідності попускає чи натягує канат. 👥 Таким чином слід робити і в тому разі, коли на шляху підіймання на опору (ПЛ) до місця виконання робіт є перепона, наприклад: кронштейн підвіски лінії електрозв’язку або іншого ланцюга електропостачання, що унеможливлює подолання цієї перешкоди без від’єднання стропа запобіжного пояса. В цьому разі перед від’єднанням стропа необхідно спочатку перекинути страхувальний канат чарез кронштейн відвіски провідників повітряної лінії, що є перешкодою, другий кінець страхувального канату надається страхувальнику. Страхувальник в міру необхідності попускає чи натягує канат та страхує працівника, що на опорі (ПЛ), далі від’єднати страхувальний строп запобіжного пояса, перекинути його через кронштейн, який заважає, закріпити строп карабіном за запобіжний пояс, далі продовжувати підйом.

📑Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, спрямовані на безпеку робітників. Зокрема, при експлуатації котлів, посудин та трубопроводів, потрібно дотримуватись низки вимог законодавства. 🖋Йдеться про вимоги експлуатації обладнання, яке працює під тиском (НПАОП 0.00-1.81-18). Правила обов’язкові для виконання всіма працівниками, що займаються модифікацією (модернізацією, реконструкцією), монтажем, демонтажем, налагодженням, технічним обслуговуванням, ремонтом, технічним оглядом та експлуатацією обладнання, що працює під тиском, вищим 0,5 бар (далі - обладнання під тиском), а саме: 🔹опалювальні котли теплопродуктивністю більше 0,1 МВт; 🔹парові, водогрійні і пароводогрійні котли; котли-бойлери, а також автономні пароперегрівачі і економайзери; 🔹енерготехнологічні котли (парові та водогрійні, в тому числі содорегенераційні котли (далі - СРК)), та інші. ✅Вимоги щодо монтажу (демонтажу), ремонту та модифікації (реконструкції та модернізації) обладнання під тиском 1⃣Монтаж (демонтаж) має виконуватися відповідно до вимог проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням технічної документації на встановлення обладнання під тиском і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання). 2⃣Улаштування фундаментів стаціонарних котлів та посудин здійснюється відповідно до проектної документації з урахуванням вимог документації на встановлення обладнання під тиском і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання). 3⃣Після проведення монтажу та налагодження обладнання під тиском складається акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження. У акті має бути зазначено: - найменування монтажної організації; - найменування, тип, виробник, заводський (серійний) номер обладнання під тиском; відомості про матеріали, що використовувалися - монтажною організацією; - відомості про зварювання (вид зварювання, тип і марка електродів, зварювального дроту, прізвище зварника і номер його посвідчення, результати випробувань контрольних зразків (у разі проведення)); - висновки про відповідність проведених монтажних і налагоджувальних робіт вимогам документів, зазначених у пункті 1 цієї глави. 4⃣Роботи з налагодження, передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів, виконуються відповідно до вимог настанови з експлуатації обладнання під тиском. Вимоги щодо ремонту обладнання під тиском 🔍Вимоги цієї глави поширюються на такі види ремонту складових частин обладнання під тиском: ✔ремонт основних елементів з метою їх відновлення (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний з відновленням деформованих або пошкоджених елементів, відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій), крім робіт, передбачених настановою з експлуатації; ✔ремонт приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації; ✔ремонт обладнання під тиском слід виконувати відповідно до вимог технічної документації, до складу якої мають входити технічні умови на ремонт; ✔документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються в організації, що виконувала роботи, а їх копії разом з журналом нагляду (паспортом) - у власника протягом строку служби обладнання під тиском.

✅Вулканізаційні роботи належать до робіт підвищеної небезпеки (п. 45 Переліку робіт зпідвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 №15). ⚠Під час виконання вулканізаційних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори: - термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук); - ураження електричним струмом; - наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину). ‼Роботи з вулканізації шин і камер повинні виконуватися в окремому приміщенні. Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо. Верстати для шорсткості (зачистки) пошкоджених місць обладнуються місцевою відсмоктувальною вентиляцією, надійно заземляються та повинні мати огородження приводу абразивного круга. Роботу з шорсткості шин необхідно проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції. Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне. 🔪Під час вирізання латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.

✅Згідно Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13) усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням: ➡1 раз на 12 міс. - металеві драбини та стрем'янки; ➡1 раз на 6 міс. - дерев'яні драбини та стрем'янки; ➡1 раз на 6 міс. - підвісні мотузкові драбини. 🪜Випробування драбин та стрем'янок повинно проводитись підвішуванням до їхніх щаблів та тятив статичного вантажу. Тривалість кожного випробування 2 хв. 🪵Випробування на міцність щабля розсувної драбини повинно проводитись підвішуванням вантажу 2 кН (200 кгс) всередині незміцненого щабля нижнього коліна драбини. Після зняття вантажу не повинно бути деформації, тріщин та інших пошкоджень, що знижують міцність таких драбин.

📑Згідно Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року №1455, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на таку відстань по горизонталі: ✔2 метри - до 1 кВ; ✔10 метрів - 3-20 кВ; ✔15 метрів - 35 кВ; ✔20 метрів - 110 кВ; ✔25 метрів - 150 кВ, 220 кВ; ✔30 метрів - 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ; ✔40 метрів - 750 кВ. 1⃣Уздовж переходів повітряних ліній електропередачі через водні об’єкти (ріки, канали, озера, ставки тощо). 2⃣У вигляді повітряного простору над поверхнею водного об’єкта, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на відстань: 🔹100 метрів - для водних об’єктів, через які проходять внутрішні водні шляхи, віднесені в установленому порядку до категорії судноплавних; 🔹передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші, - для всіх інших водних об’єктів.

✅Застосування діелектричних рукавичок встановлено Правилами експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП40.1-1.07-01). Діелектричні рукавички повинні бути безшовні, виготовлені з натурального латексу (ревультексу), або із швом, виготовлені з листової гуми. Довжина діелектричних рукавичок повинна бути не менше 350 мм, а їхній розмір повинен давати змогу надягати під них вовняні або бавовняні рукавички – для захисту рук від холоду. Ширина діелектричних рукавичок по нижньому краю повинна дозволяти натягувати їх на рукава верхнього одягу. 🧤Діелектричні рукавички необхідно зберігати і перевозити з дотриманням умов, що забезпечують виконання вимог заводів-виробників. Вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень та зберігатись в закритих при¬міщеннях і задовольняти таким умовам: ♦дата чергового випробування, яка вказана на рукавичках повинна перевищувати дату проведення робіт; ♦бути сухими і чистими – перед застосуванням їх необхідно висушити за кімнатної температури у провітрюваному приміщенні до видалення слідів вологи; ♦не мати пошкоджень – перед застосуванням їх необхідно перевірити на відсутність в них проколів скручуванням їх у бік пальців. 🔍Діелектричні рукавички, що знаходяться в експлуатації, слід періодично, за необхідності, дезінфікувати содовим або мильним розчином. Зберігати в сухому приміщенні за температури від 0 ºС до плюс 25 ºС в спеціальних шафах, на стелажах, полицях, в ящиках, сумках. Вони повинні бути захищені від впливу мастил, бен¬зину, кислот, лугів та інших руйнівних речовин, а також від прямої дії сонячних променів і тепловипромінювання нагрівальних приладів. 🖇Під час виконання робіт в рукавичках їхні краї не можна закочувати. Дозволяється для захисту діелектричних рукавичок від механічних пошкоджень надягати поверх них шкіряні або брезентові рукавички, а також рукавиці. Діелектричні рукавички, якими користуються працівники оперативно-виїзних та інших бригад, пересувних лабораторій необхідно зберігати в ящиках, або сумках.

🦺Умови негайного припинення подавання природного газу в газопроводи і на установки, що використовують природний газ, сільськогосподарських і промислових і підприємств, котельні, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру. 🆘Подавання газу на установку негайно припиняється засобами автоматики (пристроями захисту) або працівниками, які експлуатують та обслуговують обладнання, у разі: 📛згасання полум’я пальників; 📛неприпустимого підвищення або зниження тиску газу; 📛відключення дуттьових вентиляторів або неприпустимих відхилень у подаванні повітря для згоряння газу на пальниках з примусовим подаванням повітря; 📛відключення димососів або неприпустимого пониження розрідження в топковому просторі; 📛появи нещільностей в обмуруванні, газоходах і запобіжно-вибухових клапанах; 📛припинення подавання електроенергії або зникнення напруги на пристроях дистанційного і автоматичного управління і засобах вимірювання; 📛несправностей КВП, засобів автоматизації і сигналізації загазованості та пожежної сигналізації; 📛відмови запобіжних і блокувальних пристроїв; 📛несправності пальників; 📛появи загазованості, виявлення витоків газу на газовому обладнанні і внутрішніх газопроводах; 📛вибуху в топковому просторі, вибуху або загоряння пальних відкладень у газоходах.

⚒ Для забезпечення справного стану і постійного контролю за безпечною експлуатацією котлів власником котла з числа інженерно-технічних працівників призначає відповідальну особу, яка має відповідну кваліфікацію і теплотехнічну освіту. 📌 Забезпечити утримання котлів у справному стані, створити безпечні умови для їх роботи, а також організувати обслуговування, ремонт та нагляд повинен власник котла відповідно до вимог чинного законодавства. 🔎 На період відсутності відповідальної особи (відпустка, відрядження тощо) виконання його обов’язків має бути покладено згідно з наказом на іншого інженерно-технічного працівника, який пройшов перевірку знань. Відповідальний повинен: 🔹регулярно оглядати котли в робочому стані; 🔹щоденно в робочі дні перевіряти записи в змінному журналі і розписуватися в ньому; 🔹проводити роботу із персоналом по підвищенню його кваліфікації; 🔹проводити технічне опосвідчення котлів; 🔹зберігати паспорти котлів та інструкції заводів-виготовлювачів по їх монтажу та експлуатації; 🔹проводити протиаварійне тренування з персоналом котельні; 🔹перевіряти правильність ведення технічної документації при експлуатації та ремонті котлів; 🔹брати участь у комісії з атестації та періодичній перевірці знань ІТП та обслуговуючого персоналу. 👤На призначену особу, крім цього, покладається відповідальність з ремонту котлів та своєчасного усунення виявлених несправностей, а також — забезпечення персоналу виробничими інструкціями та періодична перевірка знань. ❗️Важливо пам'ятати, що призначення відповідальної особи оформлюється наказом по підприємству, номер і дату якого слід занести в паспорт котла.

✅Відповідно до пункту 3.7.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригада у повному складі виводиться з робочого місця. 🔎Двері приміщень РУ і огороджень електроустановки замикаються на замок. Наряд залишається у керівника робіт (наглядача). Плакати, огородження, заземлення залишаються на місці. 🦺Члени бригади не мають права повертатися на робоче місце за відсутності керівника робіт (наглядача). 📌Допуск бригади до роботи після такої перерви здійснюється керівником робіт без оформлення в наряді.

✅Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. 📑Наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.1998 № 117 затверджено Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства. 🖋Дія цих Типових норм поширюються на всі підприємства і організації сільськогосподарського виробництва незалежно від форм власності і видів їх діяльності, працівники яких повинні обов’язково застосовувати під час трудового процесу спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. 💼Типові норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов’язковий до виконання мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства. Засоби захисту видаються працівникам згідно з установленими нормами й строками носіння. ✔Типові норми поширюються на ті види виробництва, цехи, дільниці й види основної діяльності та робочі місця працівників сільського й водного господарств, професії й посади, що пов’язані зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також несприятливими температурними умовами або із забрудненням. ↪Типовими нормами охоплюються основні види діяльності підприємств сільськогосподарського виробництва: рослинництво, тваринництво, птахівництво, ветеринарія, креолінове виробництво, водне господарство, комишитові заводи. 🦺Працівникам можуть видаватися засоби індивідуального захисту понад передбачені норми з врахуванням вимог технологічних процесів і нормативних актів про охорону праці, за погодженням із представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства.

✅Вимоги щодо автоматичних пристроїв, що забезпечують відключення пальників проточних і ємкісних газових водонагрівачів, малометражних газових котлів та іншого опалювального газового обладнання з відведенням продуктів згоряння в димохід зазначені в НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання». Зазначені автоматичні пристрої забезпечують відключення пальників за умови: 🔻припинення подавання газу; 🔻зниження тиску газу в них нижче робочого; 🔻погасання полум’я; 🔻відсутності тяги в димоході; 🔻перевищення температури теплоносія.

✅Згідно Правил атестації зварників атестація зварників поділяється на первинну, додаткову, періодичну і позачергову. ℹДо первинної атестації допускаються зварники, не молодші за 18 років, які раніше не проходили перевірку на допуск до зварювання об'єктів та обладнання, мають документ про присвоєння кваліфікації зварника і виробничий стаж виконання зварювальних робіт за присвоєною кваліфікацією не менше 6 місяців, а також пройшли спеціальну теоретичну і практичну підготовку за програмами, складеними окремо для кожного виду робіт і для кожного способу зварювання з урахуванням специфіки зварювальних робіт, за якими зварник підлягає атестації. 🦺Додаткова атестація зварників, що пройшли первинну атестацію, проводиться перед допуском до виконання зварювальних робіт не зазначених в їхніх посвідченнях, а також після перерви у виконанні відповідних зварювальних робіт понад 6 місяців. 👷Періодичну атестацію проходять усі зварники з метою підтвердження рівня їхньої професійної кваліфікації і продовження терміну дії посвідчення на допуск до виконання відповідних зварювальних робіт. 🖋Термін періодичної атестації - не рідше одного разу на 2 роки. Позачергову атестацію проходять зварники перед допуском до виконання зварювальних робіт після тимчасового усунення від роботи за незадовільну якість робіт і порушення технології зварювання. 📌При додатковій, періодичній та позачерговій атестації обсяги спеціальної теоретичної та практичної підготовки визначаються атестаційною комісією.

📋Вимоги щодо безпечної і надійної експлуатації будівель і споруд визначені Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженим спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98). ✍Вимоги щодо обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації будівель та споруд регламентовані Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98). 🔎Роботи щодо улаштування, випробування і експлуатації вогнеперепинувачів на виробництвах повинні виконуватись з дотриманням вимог: 1⃣Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126. 2⃣Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687. 3⃣Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4. 4⃣Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується роботи, яку вони безпосередньо виконують. 5⃣Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, зазначених у Переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46. 6⃣Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 7⃣Роботодавець зобов'язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112. 8⃣Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53.

✅Вимоги безпечного пуску установок, що використовують газ, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру зазначені в НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання». 📌Перед включенням у роботу газових установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, необхідно забезпечити прочищення газоходів, перевірку справності газоходів і систем вентиляції, проведення технічного обслуговування газових приладів. У вбудованих і прибудованих котельнях необхідно перевірити газонепроникність огороджувальних конструкцій приміщень. Готовність до роботи обладнання сезонної дії, що використовує газ, необхідно оформляти відповідним актом. Зняття заглушок і пуск газу допускаються за наявності документів, які підтверджують виконання цих робіт.