Виробничий пил та його дія на людину

Розглянемо тему безпечної роботи в умовах забрудненого повітря на підприємстві. Так наприклад: що таке виробничий пил, як він впливає на організм і як забезпечити безпечну працю в несприятливих умовах.

Виробничий пил – тонкодисперсні тверді частинки, що перебувають у повітрі у зваженому стані. З пилом зустрічаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, текстильної промисловості, сільського господарства.

За характером дії пилу на організм, виділяють токсичну (марганцева, свинцева, миш’якова та ін.), дратівливу (вапняна, лужна та ін.), інфекційну (мікроорганізми, спори тощо), алергічну (вовняна, синтетична та ін.), канцерогенну (сажа та ін.) і пневмоконіотичну, що викликає специфічний фіброз легеневої тканини.

Виробничий пил служить причиною розвитку різних захворювань:

1) захворювання шкіри і слизових оболонок (гнійничкові захворювання шкіри, дерматити, кон’юнктивіти і ін.);

2) неспецифічні захворювання органів дихання (риніти, фарингіти, пилові бронхіти, пневмонії);

3) алергічні захворювання (алергічні дерматити, екземи, астматичні бронхіти, бронхіальна астма);

4) професійні отруєння (від впливу токсичною пилу);

5) онкологічні захворювання (від впливу канцерогенного пилу, наприклад, сажі, азбесту);

6) пневмоконісзи (від впливу фіброгенного пилу). Пневмоконіози займають перше місце серед профпатології у всьому світі.

Профілактика пилових захворювань:

Технологічні заходи – спрямовані на попередження утворення пилу на робочих місцях, шляхом вдосконалення технологічних процесів. До них відносять: впровадження безвідходних технологій та технологій замкнутого циклу; механізацію та автоматизацію виробничих процесів; впровадження дистанційного управління трудовим процесом; заміна сухих процесів “мокрими”; заміна порошкових продуктів брикетами, гранулами або пастами.

Санітарно-технічні заходи – спрямовані на забезпечення герметизації  пилонебезпечного обладнання, встановлення потужної вентиляційної системи, проведення пневматичного прибирання в приміщеннях.

Індивідуальні засоби захисту – протипилові респіратори, захисні окуляри, протипилові костюми.

Лікувально-профілактичні заходи – працівники підлягають попередньому та періодичним медичним оглядам згідно наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Основне завдання медичних оглядів –своєчасне виявлення ранніх стадій захворювання та попередження розвитку пневмоконіозу, встановлення професійної природності та проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.

Статтею  8 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.  Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Вашій увазі низка нормативних актів, спрямованих на покращення умов праці та поліпшення стану захищеності працівників від професійних захворювань:

-Закон України «Про охорону праці»;

-Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016  № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»;

 -Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804 «Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці»;

 -Наказ Державної служби України з питань праці від 06.07.2022  № 110 «Про затвердження Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці» та інші.