Безпека праці при проведені післяврожайних робіт зі збереження зерна

Україна є однією з небагатьох держав, що здатні забезпечити зерновою продукцією не лише себе, а і інші країни світу. Під час повномасштабного вторгнення, враховуючи постійні обстріли, робота аграріїв зазнала скорочення. Тому на сьогодні особливо важливим залишається питання зберігання зернової продукції з дотриманням усіх вимог безпеки.

Зберігання зерна – це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Під час виконання цих важливих робіт особливу увагу слід звертати на безпеку праці, адже безпека праці це – збереження життя і здоров’я працівників, які виконують цю важливу та складну роботу.
В невеликих сільгосп підприємствах та фермерських господарствах найчастіше для зберігання зерна використовуються зерносховища підлогові (одноповерхові прямокутні неопалювані будівлі без горищ з горизонтальною або похилою підлогою).
До переваг підлогового зберігання зерна можна віднести оптимальне завантаження (наявність в складських приміщеннях від трьох до чотирьох дверей куди може заїжджати навантажувач ), комбінувати культуру з різних частин складу, можливість зберігання невеличких партій збіжжя, контроль якості зерна(відбір проб у будь-якому місці складу) та ін.
Одним з основних недоліків підлогових складів є необхідність залучення великої кількості робітників.
За для забезпечення безпеки працівників при виконанні робіт по зберіганню та відвантаженню зерна роботодавцю, згідно статті 13 Закону України «Про охорону праці» рекомендовано:
– розробити та затвердити акти з охорони праці, які діють на підприємстві;
– розробити та затвердити інструкції з охорони праці;
– розробити і затвердити перелік робіт підвищеної небезпеки;
– одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки й подати декларацію відповідності його матеріально-технічної бази;
– забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
– проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства;
– забезпечити проходження попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичного огляду працівників;
– провести атестацію робочих місць за умовами праці на робочих місцях, де технологічний процес, використовувані обладнання, сировина чи матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих.
Зерносховище підлогового зберігання зернових культур повинно
мати:
а) внутрішню поверхню стін без щілин, тріщин, виступів, западин;
б) підлогу без западин, тріщин, з твердим рівним та міцним покриттям (здебільшого асфальт) для вільного переміщення транспортних засобів і пересувних зерноочищувальних машин;
в) висоту складу не менше 2,6 м від підлоги до виступних зверху конструктивних елементів (для проїзду пересувних механізмів);
г) у середині складу на стінах чітко позначену лінію з попереджувальними написами щодо граничнодопустимої висоти завантаження зерном.

Однією зі складових частин безпеки праці є профілактика нещасних випадків. У свою чергу, профілактика нещасних випадків включає в себе якісне проведення інструктажів з питань охорони праці та навчання працівників безпечним методам роботи. При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці слід враховувати, стан техніки, яка використовується у роботі, погодні умови, можливий вплив небезпечних факторів на здоров’я працівника, виробничі небезпеки та ризики в умовах воєнного стану.

До основних ризиків настання нещасних випадків слід віднести:

– використання несправної техніки;
– захват, защемлення обертовими механізмами кінцівок одягу та частин тіла працівників;
– порушення правил трудової дисципліни, недотримання вимог інструкцій з охорони праці;
– зсуви зернових мас, та ризики засипання працівників;
– застосування несправних, брудних засобів індивідуального захисту та одягу;
– перебування працівників на робочих місцях в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
– недотримання вимог експлуатації при застосуванні електрообладнання;
– наїзд транспортних засобів на працівників під час розвантаження та завантаження зернових культур;
– забрудненість повітря робочої зони.

Отже, настання нещасних випадків, просимо керівників підприємств, фермерських господарств, працівників, задіяних в сільськогосподарському виробництві, зробити відповідні висновки та забезпечити безпечну працю на своїх господарствах.