Корупційна злочинність в суспільстві та її наслідки

 

ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ.

Корупція завдає непоправної шкоди державі і суспільству , наслідками якої є:

•          неефективність корупційних фінансових потоків з погляду економіки країни;

•          втрати податків неефективний розподіл і витрачання державних коштів і ресурсів;

•          коли податкові органи привласнюють собі частину податків;

•          втрати часу через чинення перешкод, зниження ефективності роботи державного апарату в цілому;

•          розорення приватних підприємців;

•          зниження інвестицій у виробництво, уповільнення економічного зростання;

•          пониження якості суспільного сервісу;

•          нецільове використання міжнародної допомоги країнам, що розвиваються, що різко знижує її ефективність;

•          неефективне використання здібностей індивідів: замість виробництва матеріальних благ люди витрачають час на непродуктивний пошук ренти;

•          зростання соціальної нерівності;

•          посилення форм організованої злочинності — банди перетворюються на мафію;

•          занепад політичної легітимності влади;

•          зниження суспільної моралі.

Найбільш корумповані сфери діяльності:

•          державні закупівлі (тендери на інвестиційні проекти, особливо, за участю іноземних корпорацій, що несуть чиновникам надприбутки та «відкати» з операції);

•          позабюджетні рахунки, що створюються із легітимною метою (пенсійні, дорожні фонди тощо), доходи яких акумулюються у кишенях чиновників;

•          податкові відносини (податкові пільги тощо);

•          продаж сировинних товарів за цінами нижче ринкових;

•         об`єднання територій (районування) та децентралізація, оскільки вони впливають на вартість землі;

•          видобуток природних ресурсів;

•          продаж державних активів, особливо приватизація державних підприємств;

•          земельні відносини (організація ринку землі з подальшим її продажем);

•          надання монопольного допуску до певного виду комерційної (особливо експортно-імпортної) діяльності;

•          контроль над тіньовою економікою і нелегальним бізнесом (здирство, захист від переслідування, знищення конкурентів тощо);

•          призначення на відповідальні пости в органах влади;

•          ліцензування та реєстрація підприємницької (в тому числі, банківської) діяльності;

•          видача дозволів на розміщення цінних паперів і проведення банківських операцій з бюджетними коштами;

•          отримання кредитів (у тому числі і державних цільових);

•          митне оформлення імпортованих товарів;

•          отримання експортних квот;

•          будівництво і ремонт за рахунок бюджетних коштів;

•          відкриття і припинення кримінального провадження;

•          судова система (прогалини у законодавстві дають змогу трактувати ті чи інші рішення «на свій розсуд»);

•          контроль за безпекою дорожнього руху;

•          контроль за дотриманням правил техніки безпеки, пожежної безпеки, санітарного стану установ та організації;

•          контроль за дотриманням умов ліцензування;

•          надання житлово-комунальних та інших послуг (житлово-комунальне господарство України);

•          нагляд за дотриманням правил полювання та рибальства;

•          державна реєстрація, атестація та акредитація недержавних вищих навчальних закладів;

•          надходження в спеціалізовані загальноосвітні школи;

•          прийом в дошкільні виховні заклади;

•          прийом на службу (роботу) на високооплачувані або дозволяють мати значний незаконний дохід посади в державних і місцевих органах.

Ознаки корупції:

•          умисним використанням наданих службових повноважень та пов’язаних з ними можливостей у публічній та приватній сферах діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб;

•          спеціальною метою – одержанням неправомірної вигоди, яка виражається у грошових коштах або іншому майні, перевагах, пільгах, послугах, нематеріальних активах, будь-яких інших вигодах нематеріального чи негрошового характеру;

•          прийняттям чи прийняття обіцянки/пропозиції отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб;

•          обіцянкою/пропозицією чи наданням неправомірної вигоди особі, що уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та є суб’єктом корупції;

•          обіцянкою/пропозицією чи наданням неправомірної вигоди на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей;

•          суб’єктом, яким є тільки особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, а також особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Причини та умови корупційної злочинності можна поділити на:

•          Політичні;

•          Економічні;

•          Правові;

•          Організаційно-управлінські;

•          Соціально-психологічні.

Заходи запобігання корупції складаються:

Загальносоціальні:

•         відповідне коректування здійснення економічних реформ, посилення соціальної спрямованості реформ;

•         перехід до реальних й реалізованих бюджетів;

•         вдосконалення податкового законодавства;

•         забезпечення чіткої правової регламентації діяльності органів державної влади, законності та гласності такої діяльності, державного і громадського контролю за нею, підвищення морального, матеріального і культурного рівня населення;

•         залучення інститутів громадянського суспільства до боротьби з корупцією, велику увагу приділяючи вихованню правовому та громадянської свідомості, отриманню навичок антикорупційного поведінки (тут особлива роль відводиться засобам масової інформації, які повинні пропагувати антикорупційну політику).

Спеціально-кримінологічні:

•         добір кадрів державних службовців, припинення фактів корупції, запобігання встановлення корумпованих зв’язків організованими злочинними формуваннями зі співробітниками правоохоронних та інших державних органів, підготовка та прийняття низки антикорупційних законодавчих актів;

•         проведення експертизи чинного законодавства для виявлення невизначеностей, що можуть сприяти зростанню корупції серед державних службовців;

•         впровадження комплексу заходів фінансового контролю за державними службовцями;

•         вдосконалення інституту державної служби (роблячи акцент на збільшення грошового утримання державних службовців, кадрової політики, формування моральної обстановки і підвищення престижу державної служби);

•         створення державного органу (Агентства по боротьбі з корупцією), наділеного реальними повноваженнями;

•         реформування та зміцнення правоохоронної системи;

•         розмежування дисциплінарно, адміністративно і кримінально караних корупційних правопорушень.