Прихований виробничий травматизм: ризики, наслідки та заходи запобігання

Не секрет, що іноді при виробничих травмах роботодавець приховує факт настання такого випадку. Мотивацією таких дій є пояснення потерпілому, що мовляв «контролюючими органами» буде застосовано великі штрафні санкції, тож з вірою у «спасіння підприємства» в більшості випадків працівники погоджуються свідчити, що випадок травмування стався в побуті. 

Прихованим нещасним випадком на виробництві вважається той, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено.

Приховуючи настання та не проводячи розслідування нещасного випадку створюється загроза повторення подібних нещасних випадків. Таким чином роботодавець наражає своїх працівників на небезпеку на робочих місцях, чим порушує їх конституційне право на належні, безпечні і здорові умови праці. Прихований виробничий травматизм може призвести до значних наслідків. Наприклад, недостатня увага до безпеки праці може призвести до серйозних травм, які можуть бути фатальними для працівників.

Погоджуючись на приховування нещасного випадку потерпілий не лише стає співучасником злочину, ще і позбавляє себе можливості отримання оплати витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також страхових виплат.

Головний державний інспектор відділу з питань безпеки праці Управління інспекційної діяльності в Одеській області Світлана Малярчук провела нараду з посадовими особами та технічні консультації на робочих місцях з працівниками ВКФ «БИТРАДІОТЕХНІКА» у формі ТОВ, на яких були розглянуті питання попередження випадків прихованого виробничого травматизму та роз’яснені основні вимоги «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 і Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон).

Посадовець зазначила, що відповідно до ст. 22 Закону роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Також не слід забувати що, відповідно до  ст. 44 Закону, за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом і це стосується не лише роботодавця, але і працівника.

Щоб запобігти прихованому виробничому травматизму, необхідно вживати низку заходів. Насамперед керівництво підприємства повинно вести ретельний облік всіх випадків травм та захворювань, пов’язаних з роботою на підприємстві. Це дозволить виявити проблемні місця та забезпечити належний контроль за процесами, що пов’язані з охороною праці. Крім того, необхідно проводити регулярні навчання, перевірку знань та інструктажі з охорони праці для всіх працівників та забезпечити їх засобами індивідуального та колективного захисту.

Також важливо залучати до процесу попередження травматизму не тільки керівництво підприємства, але й самих працівників. Вони повинні бути особисто зацікавлені в тому, щоб їхнє робоче місце було безпечним та виконувати свої обов’язки відповідально.

Нарешті, кожен працівник повинен бути обізнаний з процедурами, які слід вживати в разі травми на виробництві. Важливо, щоб усі працівники знали, куди звертатися та як діяти в надзвичайних ситуаціях.