Ліфт: історія технічної споруди

Ліфт являє собою підіймальне устаткування, яке обслуговує два або більше поверхів, що включає кабіну для транспортування пасажирів або інших вантажів, яка рухається між жорсткими напрямними, розташованим вертикально або з відхиленням від вертикалі не більше ніж на 15°. На відміну від інших транспортних засобів масового перевезення людей і вантажів (автобуси, тролейбуси, метро тощо), управління якими здійснюється спеціально підготовленим персоналом, ліфтом управляє сам пасажир або персонал, якому не потрібна висока кваліфікація. Тому управління ліфтом має бути простим, надійним і зручним. Попри це, ліфт є складним електромеханічним пристроєм підвищеної небезпеки.

У середині XIX століття в США з’явилися ліфти Е. Отіса з уловлювачами, що втримують кабіну від падіння в разі обриву канатів. Це пристрій, що застосовується у всіх сучасних ліфтах в більш досконалому вигляді, істотно знизило побоювання за падіння кабіни з людьми навіть при обриві канатів, що сприяло широкому поширенню ліфтів.

З 60-х років XIX ст. в практику увійшли ліфти з паровим приводом, потім з гідравлічним і тільки до початку XX в. широке і переважний розвиток отримали електричні ліфти.

Сучасні багатоповерхові будівлі для полегшення і прискорення переміщення людей і вантажів на різні рівні по висоті обладнають засобами вертикального транспорту. Їх основна перевага – невелика площа, займана його обладнанням в будівлі. З усіх видів підйомників, застосовуваних у житлових, адміністративних і виробничих будівлях, найбільш поширені ліфти.

Ключовим принципом, якого необхідно дотримуватися при роботі з ліфтами, є безпека. Цей принцип є також обов’язковим для кваліфікованого персоналу при виконанні ним будь-яких робіт, включаючи аварійні роботи.
До проектування, виготовлення, монтажу та технічного обслуговування ліфтів у процесі експлуатації висуваються жорсткі вимоги, сформульовані у Правилах будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08), а також викладені у Технічному регламенті ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року № 438.
Власник обладнання або організація, що здійснює експлуатацію ліфтів, несуть повну відповідальність за забезпечення його безпечної експлуатації.

Важливим кроком до виконання даної вимоги є укладення договору на технічне обслуговування з фірмою, що має відповідну кваліфікацію та дозвільни документи. При цьому власник або експлуатуюча організація повинні вести постійний контроль за роботою обладнання.