Колективні заходи щодо зниження  теплового навантаження при роботі в умовах нагріваючого мікроклімату

06 липня 2017

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів  колективного  та індивідуального захисту.

У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь передбачаються заходи щодо захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів в теплий період року (орієнтація віконних прорізів схід – захід, улаштування жалюзі та ін.)  При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, засклення вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.

У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію.

При наявності поодиноких джерел тепловиділень обладнання оснащують місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.

У замкнених і невеликих за об’ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси тощо) при виконанні операторських робіт використовують, крім підсилення теплоізоляції  стін і даху, системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об’єму повітря, що подається.

При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання.

В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:

– тепловідбивні – металеві листи (сталь, залізо, алюміній, цинк, поліровані або покриті білою фарбою тощо) одинарні або подвійні; загартоване скло з плівковим покриттям; металізовані тканини; склотканини; плівковий матеріал та ін.;

– тепловбираючі – сталеві або алюмінієві листи або коробки з теплоізоляцією з азбестового картону, шамотної цегли, повсті, вермикулітових плит та ін. теплоізоляторами; сталева сітка (одинарна або подвійна з загартованим силікатним склом); загартоване силікатне органічне скло та ін.;

– тепловідвідні – екрани водоохолоджувальні (з металевого листа або сітки з водою, що стікає), водяні завіси та ін.;

– комбіновані.

В залежності від особливостей технологічних процесів застосовують прозорі, напівпрозорі екрани. Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю та спектральним складом випромінювання, а також умовами технологічного процесу.

Теплозахисні екрани повинні забезпечувати нормовані величини опромінення людини, бути зручними в експлуатації; не  повинні ускладнювати огляд, чищення та змазування агрегатів, бути  безпечними в  роботі з ним, міцними , легкими у виготовленні та монтажі , мати достатньо тривалий термін експлуатації та зберігати ефективні теплозахисні якості у процесі експлуатації .

У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування і т.ін.

При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/кв. м необхідно збільшувати на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с більше за нормовані величини; при тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/кв. м, доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць.

В умовах нагріваючого мікроклімату  можливо  пропонувати  системи радіаційного охолодження замість кондиціонування повітря  (охолодження стін , стелі, підлоги на пультах управління,  охолоджуючі екрани на робочих місцях, радіаційні кабіни для охолодження на робочих місцях та кімнат  відпочинку з  охолодженою температурою поверхонь та повітря і  подачою свіжого повітря .  В охолоджуючих приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря на рівні 24-25°C.

Також, дивиться запис радіоефіру, у якому головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці управління Держпраці у Миколаївській області Леся Бугас визначить негативні чинники перегрівання організму під час роботи.