Всесвітній день боротьби з дитячою працею відзначається 12 червня

Всесвітній день боротьби з дитячою працею встановлений Міжнародною організацією праці (МОП), яка бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Перші заходи присвячені цьому дню відбулися в 1997 році. Спочатку вони проводилися тільки в Осло та Амстердамі, але згодом привернули увагу всієї світової громадськості.

Глобальні зусилля до ліквідації найгірших форм дитячої праці сьогодні докладають у багатьох країнах. Під егідою Міжнародної організації праці надається підтримка та допомога дітям, які стали жертвами незаконного використання їхньої праці.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованої Законом України від 05.10.2000 № 2022-III, кожна держава має негайно вживати ефективних заходів щодо забезпечення в терміновому порядку заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці.

В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства.

Особливості, яких необхідно дотримуватися під час  працевлаштування осіб, молодше 18 років

 Прийняття на роботу дітей віком молодше шістнадцяти років законодавством про працю не допускається. Водночас за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час після досягнення ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Кожен роботодавець, у якого працюють діти, має вести їх спеціальний облік із зазначенням дати їх народження.

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

На роботу діти можуть бути прийняті лише після попереднього медичного огляду. При цьому діти не можуть працювати уночі, у вихідні дні та надурочно.

Тривалість робочого часу для дітей залежить від їх віку і встановлена для дітей віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для дітей віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Тривалість щорічної відпустки, що надається працівникам віком до вісімнадцяти років, становить 31 календарний день. Зазначена відпустка надається у перший рік роботи за заявою особи у зручний для неї час до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі чи організації.

Загалом недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх. За результатами державного нагляду, спрямованого на запобігання економічній експлуатації молоді, зокрема дітей, виконанню робіт, небезпечних для їхнього життя і здоров’я, установлено, що 65% перевірених підприємств, де використовують працю неповнолітніх, порушують права дітей. Найбільше дитячу працю використовують у сфері послуг (58%), промисловості (20%), сільському господарстві (22%). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність дітей зі своїми правами (оплата праці, відпочинок тощо). Зазвичай молоді працівники не повідомляють про випадки порушення щодо них законодавства про працю та охорону праці, оскільки не бачать альтернативи і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць.

Державна служба України з питань праці та її територіальні органи прикладають максимум зусиль у напрямку викорінення найгірших форм дитячої праці,  додержання  трудових прав та гарантій молоді. Між тим, для досягнення зазначених цілей в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід. Користуючись нагодою, запрошуємо всі зацікавлені сторони сприяти організації гідних і безпечних умов праці для молоді,  долучатися до роботи з формування культури безпеки та гігієни праці.