Всеукраїнський тиждень права – 2018
10 грудня 2018Всеукраїнський тиждень права ініційовано 21 травня 2008 року Координаційною радою молодих юристів України, яка є консультативно-дорадчим органом Міністерства юстиції України.
Згідно з Указом Президента України від 08.12.2008 № 1149/2008, враховуючи важливе значення правової освіти в розбудові України як правової держави, з метою виховання у громадян поваги до закону і прав людини, з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини, започатковано проведення Всеукраїнського тижня права.
З того часу щороку на честь проголошення у 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права. Проведення тижня має на меті підвищити рівень правової культури населення, а також поінформованість громадян щодо їхніх конституційних прав та обов’язків, можливостей їх реалізації та захисту.
У 2018 році Всеукраїнський тиждень права проводиться вдесяте.
Тиждень права є чи не першим і чи не наймасштабнішим правовим заходом, який проводиться в Україні. Він узагальнює собою цілу низку соціально-значимих заходів і спрямований на утвердження в Україні правової держави, на підняття рівня правової культури, поваги до найвищих цінностей, які охороняються правом.
У цьому році Всеукраїнський тиждень права передбачає проведення протягом 10-14 грудня ряду інформаційно–роз’яснювальних заходів (навчань, лекцій, бесід, екскурсій, виступів у засобах масової інформації, висвітлення у соціальних мережах тощо) з питань забезпечення додержання та поваги до прав і свобод людини й громадянина, запобігання їх порушенням з метою підняття рівня правової культури населення.
Додатково: Загальна декларація прав людини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року в паризькому палаці Шайо. Її перекладено принаймні 375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Вона мала рекомендаційний характер, містила 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів.