До дня працівника соціальної сфери України: турбота про людей, які піклуються про інших

Щорічно у першу неділю листопада відзначається День працівника соціальної сфери України. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1999 року №374/99.

День працівника соціальної сфери України відзначають співробітники Пенсійного фонду, Міністерства праці та соціальної політики, Служби зайнятості, Фонду соціального страхування, а також фахівці інших установ і організацій, що належать до даного напрямку діяльності.

Під час своєї роботи працівники соціальної сфери спілкуються з різними людьми, що мають всілякі проблеми: зі здоров’ям, з працевлаштуванням, соціальною адаптацією, з сімейними проблемами тощо.

Працюючи як посередник між суспільством, соціальною групою, сім’єю та індивідом, соціальний працівник створює простір соціального партнерства, у якому допомагає розв’язати проблеми людини. Соціальна робота охоплює процеси, які вимагають знань у галузі теорії управління, економіки, права, психології, соціології, педагогіки, медицини тощо.

Внаслідок постійного контакту з громадянами, колегами по роботі, керівництвом при розв’язанні  робочих питань, в процесі роботи у соціального працівника  виникає високий  ризик перевтоми та отримання  нервово-психічні перевантаження. Безперечно, це може  призвести до емоційного дискомфорту, внутрішнього роздратування, емоційної нестабільності та захворювань нервової системи працівника.

З точки зору охорони праці  особливу роль у запобіганні втоми працівників соціальної сфери  відіграють такі фактори як: організація робочого місця, правильне робоче положення, ритм роботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку тощо.

Боротьба зі втомою, в першу чергу, зводиться до покращення санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища (ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, раціональне освітлення тощо).

Крім того, для профілактики втоми працівників соціальної сфери застосовуються специфічні методи, до яких можна віднести засоби відновлення функціонального стану зорового та опорно-рухового апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності. Робота у цьому напрямку має проводитись через такий інструмент як  мотивація, зокрема мотивація  до самоорганізації, самопізнання, самоствердження.