Гігієнічна оцінка умов праці доярок та профілактика їх професійних захворювань

Основними виробничими процесами на молочних фермах є одержання молока та обслуговування тварин – їх утримання, догляд, годування, поїння.

Доїння корів – найбільш трудомісткий процес у молочному тваринництві, що значною мірою пов’язаний зі способом утримання корів. Доїльні машини, що використовуються в переважній більшості господарств, порівняно з ручним доїнням підвищують продуктивність праці доярок, звільняючи їх від важкої фізичної праці.

Необхідність виконання інтенсивної динамічної роботи, що вимагає напруження нервово-м’язового апарату пальців і кистей рук, статичного напруження, незначних рухів у швидкому темпі, а також вимушена робоча поза можуть призвести не лише до швидкої втоми та зниження продуктивності праці, а й до професійних захворювань рук доярок (м’язово-суглобний біль в кистях, запалення ліктьового нерва та ін.). При захворюваннях доярки, як правило, скаржаться на ниючий біль в руках і підлопатковій області, погану рухомість суглобів, заніміння пальців. Мікроклімат у приміщеннях молочнотоварних комплексів і ферм залежить від призначення приміщення та характеру технологічного процесу. В доїльних залах і на дільницях первинної обробки молока, як правило, відзначається висока відносна вологість (до 90%) і підвищена (до 0,6-0,8 м/с) швидкість руху повітря. Температура повітря в холодний період року часто нижча від потрібної за зоотехнічними нормами. На комплексах і фермах з  прив’язним утриманням і доїнням корів у стійлах висока вологість повітря спостерігається внаслідок значних вологих виділень тварин і використання води для підмивання вим’я та миття доїльних апаратів. Найбільша відносна вологість спостерігається в корівниках, де використовується гідросплавний спосіб прибирання гною. Поєднання низької температури повітря, високої вологості та значної швидкості його руху призводять до переохолодження організму, виникнення респіраторних захворювань та радикуліту. Забруднення повітря в корівниках відбувається за рахунок накопичення оксиду вуглецю, аміаку та сірководню, які виділяються тваринами і утворюються під час гниття гною.

Концентрація аміаку в доїльних залах ,які не мають вентиляції,може становити до 40-60 мг/м^3, ,шо перевищує гранично-допустиму концентрацію  в 2-3 рази .  Внаслідок подразнюючої дії аміаку працівники корівників іноді хворіють катарами носоглотки, бронхітами та іншими хворобами верхніх дихальних шляхів.

В процесі догляду за тваринами, в основному в корівниках і кормоцехах, робітники можуть зазнавати дії таких шкідливих факторів повітряного середовища, як пил та мікробна забрудненість. Підвищення концентрації пилу на робочих місцях спостерігається при роздаванні сухих кормів, прибиранні приміщень. Мікрофлору тваринницьких приміщень складають переважно гноєтворні кокки, золотисті та білі стафілококки, гемолітичні стрептококки. З грибкових форм найбільш часто зустрічаються плісняві гриби. Джерелом бактеріального та грибкового забруднення є гній.

У операторів машинного доїння, які працюють в умовах високої мікробної забрудненості, виявлялися спори грибів на слизовій оболонці ока, стафілококк у мазках із зіву. У випадках догляду за хворими тваринами та недотримання необхідних гігієнічних норм можуть виникати також інфекційні захворювання – вузлики доярок, сибірська виразка , ящур, бруцельоз та ін. У разі антисанітарного утримання приміщень і недотримання  правил особистої гігієни у працюючих з тваринами можуть виникати гнійнічкові  захворювання шкіри. Цьому сприяють подряпини та надрізи, які своєчасно не обробляються антисептичними розчинами.

Основні заходи щодо оздоровлення праці доярок включають:

• Подальшу механізація таких трудомістких процесів, як подача води та кормів, доїння, догляд за коровами, доставка кормів, перевезення молока, заміна матеріалів на підстилці;
• підтримання виробничих приміщень у задовільному стані (мають бути захищені від вологи ззовні, поштукатурені та побілені , з неслизькою та водонепроникненою остатнім природним та штучним освітленням. Особливі вимоги висуваються до доїльної зали, яка повинна мати гладкі стіни, пофарбовані білою масляною фарбою або покриті білим кахлем на висоту до 2 м, асфальтову підлогу, припливно-витяжну вентиляцію з підігрівом припливного повітря взимку та подачею його в робочу зону (1,5 м від підлоги).
• використання фізичніх та хімічних методів очищення повітря для зниження мікробного забруднення (опромінення бактерицидними лампами з захисними екранами, проведення систематичної дезинфекції приміщень механізованим способом) тощо.
• суворе дотримання правил особистої гігієни, систематичне миття рук, антисептичне оброблення подряпин, змащування рук перед доїнням, використання санітарного одягу під час доїння
• забезпечення зручними меблями відповідно зросту доярки для  попередження розвитку  втоми та полегшення  праці під час доїння руками та додоювання  після машинного доїння. Доярка повинна доїти корів на стільці, який відповідає її зросту, сидячи прямо та вільно, нахиляючись вперед та в сторони. Висота стільця повинна бути для високих доярок 29-30 см, середніх на зріст -26-28 см, низького росту – 23-25 см. Доцільно обладнати стілець пересувною спинкою.
• для попередження болю у руках і пальцях, їх набрякання , після закінчення роботи необхідно робити теплі ванночки для рук впродовж 10-15 хв. і самомасаж рук, який триває 5-7 хв.  Молодим дояркам треба входити в ритм роботи поступово.

Тваринники повинні бути забезпечені спецодягом відповідно до галузевих норм, а також користуватися санітарно-побутовими приміщеннями, які мають бути забезпечені відповідним санітарно-технічним обладнанням та засобами особистої гігієни.

     Встановлено, що весь цикл робіт по обслуговуванню молочного стада може бути виконаний з 6 до 20 год. У зв’язку з цим є можливість для вдосконалення режимів праці та відпочинку. Найбільш раціональним з точки зору гігієни є двозмінний режим роботи операторів машинного доїння. Виправданим є введення двох коротких (по 10 хв.) регламентованих перерв у середині першої та другої частин зміни.

     Доярки повинні проходити попередній медичний огляд під час влаштування на роботу та періодичні огляди протягом своєї трудової діяльності у відповідності до наказу МОЗ №246 від 21.05.2007 року.