Як лідерам підприємств створити культуру психологічної безпеки?

Психологічно здорові працівники – це ознака здорового робочого середовища. Коли навчання навичкам психологічного відновлення та управління стресом вбудовані в діяльність підприємства, працівники відчувають, що їх цінують і підтримують, а це також впливає на підвищення рівня їхньої психологічної стійкості та продуктивності в умовах такої надзвичайної кризи, як війна.

Для того, щоб психосоціальна підтримка була системною, відбувалася на постійній основі й мала профілактичний характер, потрібна відповідна система дій: політика і програма заходів у межах цієї політики. Системна турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан людини. Це може врятувати життя, запобігти травмуванню на роботі, зберегти кадровий потенціал, підвищити мотивацію і продуктивність і бути фактором додаткової привабливості для шукачів роботи та інвесторів.

Окрім цього, запровадження програми психосоціальної підтримки підсилить значення та відкриє шлях до профілактики інших психосоціальних ризиків у сфері праці.

Широко визначено вісім  категорій факторів ризику поганого стану психічного здоров’я (а також поганого стану фізичного здоров’я), пов’язаних із роботою:

1. Зміст робот чи структура завдань: наприклад, відсутність різноманітності або короткі робочі цикли, фрагментована або беззмістовна робота, недостатнє використання навичок, високий ступінь невизначеності, безперервний контакт із людьми в процесі роботи;

2.  Графік роботи: наприклад, робота змінами, нічні зміни, негнучкий графік, непередбачуваний, тривалий або соціально незручний робочий час;

3. Середовище й обладнання: наприклад, недостатнє забезпечення обладнаннямабо неналежне технічне обслуговування;

4. Організаційна культура і функціонування: наприклад, погана комунікація, низький рівень підтримки вирішення проблем і особистого розвитку, відсутність визначення організаційних цілей чи змін або узгодженості щодо них, сильна конкуренція за дефіцитні ресурси, надмірно складна бюрократія;

5. Міжособистісні стосунки на роботі: наприклад, соціальна чи фізична ізоляція, погані стосунки з безпосередніми керівниками, міжособистісні конфлікти; мобінг (цькування);

6. Роль в організації: наприклад, неоднозначність ролі, конфлікт ролей, відповідальність за інших;

7. Розвиток кар’єри: наприклад, застій та невизначеність у кар’єрі, недостатнє або надмірне просування по службі, низький рівень оплати праці, відсутність гарантій зайнятості, низька соціальна цінність праці;

8. Баланс між особистим життям і роботою: наприклад, вимоги роботи та особистого життя, які суперечать одне одному, зокрема в осіб, які виконують обов’язки з догляду, низький рівень підтримки вдома, двоїсті кар’єрні проблеми; проживання в тому ж місці, де виконується робота; проживання далеко від сім’ї під час виконання робочих завдань.