Як не стати жертвою примусової праці – про це розповіли мешканцям та внутрішньо переміщеним особам Бериславщини

Через бойові дії люди змушені переїжджати в інші регіони чи за кордон. Тому існує ризик залучення людини до примусової праці. Як її розпізнати, щоб не потрапити у «пастку» непорядних роботодавців, говорила з мешканцями та переміщеними особами Бериславщини, головний державний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Херсонській області Тетяна Карнаух. Під час зустрічі були надані роз’яснення, що таке примусова праця, які її основні ознаки і хто може бути першочергово залучений до примусової праці.

Примусова праця – це будь-яка робота, яку вимагають від людини під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

Пунктом 1 статті  2 Конвенції Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю» передбачено, що термін «примусова чи обов’язкова праця» означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Основними ознаками втягнення особи у примусову працю:

– робота в умовах, що не сумісні з поняттям безпечної праці;

– погані умови проживання;

– повна залежність від роботодавця

– відсутність дійсного трудового договору;

– утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі.

Першочергово до групи ризику втягнення в примусову працю можуть стати: внутрішньо переміщені особи, іноземні громадяни – трудові мігранти. незаміжні жінки, самотні матері, діти-сироти, люди з неблагополучних сімей.

Якщо людину залучили до примусової праці, їй потрібно звернутися до правоохоронних органів. За організацію примусової праці передбачене покарання за статтею «Торгівля людьми» Кримінального кодексу України.