Які вимоги чинного законодавства необхідно врахувати під час складання графіку роботи бариста кафе щоденна і щотижнева тривалість робочого часу якого може перевищувати 40 годин на тиждень?

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Специфіка роботи бариста (бармен) складається в необхідності знаходитися на робочому місці позмінно сім днів на тиждень, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні. Тому щодо таких працівників щотижнева і щоденна тривалість робочого часу не може бути дотримана.

Вихід з даної ситуації передбачено статтею 61 КЗпП. Для даної категорії працівників ведеться підсумований облік робочого часу, коли щоденна або щотижнева норма робочого часу може відхилятися від законодавчо встановленої норми, однак загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати визначеної кількості робочих годин.

Відповідно до підсумованого обліку робочого часу, робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.

Міністерством праці та соціальної політики України затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (наказ від 19.04.2006 № 138). Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може становити до 12 годин.

За графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб:

тривалість перерви в роботі між змінами (разом із перервою на обід) була не менше ніж подвійна тривалість часу роботи в попередній зміні (ч.1 ст. 59 КЗпП);

тривалість щотижневого безперервного відпочинку була не менше ніж 42 години (ст. 70 КЗпП).

Призначати працівника на роботу впродовж двох змін поспіль забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

За загальним правилом перерва для відпочинку і харчування не включається до робочого часу працівника. Оскільки робота бариста (бармен) вимагає постійної присутності на робочому місці, то відповідно до ст. 66 КЗпП роботодавець зобов’язаний надати працівникам можливість прийому їжі протягом робочого часу. При цьому час перерви в роботі для внутрішньозмінного відпочинку і особистих потреб (в тому числі і для прийому їжі протягом робочого часу) буде складовою частиною робочого часу.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачується в подвійному розмірі. Звертаємо увагу, що компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається (ч. 4ст. 106 КЗпП).

У разі якщо за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді й неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

Також не слід забувати про заборону на залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників, встановленому статтею 63 КЗпП: 1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років; 2) осіб, молодших 18 років; 3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять; 4) жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда.

Такі категорії працівників можуть залучати до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.