Нелегка праця у легкій промисловості

08 червня 2018

До Дня легкої промисловості

Легка промисловість як соціально важливий сектор економіки представлена потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями та обслуговує весь господарський комплекс країни, сприяє розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості, що в свою чергу підвищує економічний розвиток країни.

Галузь складається з 17 підгалузей, серед яких найбільшими є текстильна (забезпечує первинну обробку текстильної сировини і включає бавовняну, льняну, вовняну, шовкову, трикотажну підгалузі тощо), швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова та галантерейна.

На Миколаївщині легка промисловість представлена рядом підприємств, основними з яких є підприємств швейної підгалузі – ПРаТ «Санта –Україна», ЗАТ «Вікторія», що виготовляють чоловічій, жіночий та дитячий одяг. Товари текстильної продукції випускає ТОВ «Велам», шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття – ТОВ «Возко». Питома вага легкої промисловості області в обсязі продукції легкої промисловості України досягає 6,3%.

Наразі підприємства легкої промисловості у своїй діяльності широко використовують обладнання провідних вітчизняних та іноземних  компаній. Зазначений факт сприяє  підвищенню напруженості праці, в той же час,  заповненню виробничих приміщень джерелами електромагнітних полів промислової частоти (електромотори, кабелі живлення, електричні нагрівачі, електропраски тощо). Окрім зазначених особливостей умов праці та виробничих шкідливостей, технологічні процеси у легкій промисловості супроводжуються виділенням у повітря робочої зони, особливо під час переробки бавовни, вовни та лляного волокна, неоднорідного за своїм складом пилу природного і штучного походження. Він складається з органічних часток, які можуть містити у собі діоксид кремнію. Надмірна кількість пилу в цехах може зумовити передчасне зношення обладнання, пожежі та вибухи, забруднення вікон та світильників, зниження рівня освітленості.

 У швейному, трикотажному та шкіргалантерейному виробництві зайве тепло від устаткування, що  працює, може спричинити перегрівання робітників. Шум і вібрація є одними з головних шкідливих факторів у виробництві одягу, зокрема на робочих місцях обробника ворсу, в’язальника й апретурника трикотажних підприємств, швачок у швейному цеху (від механізмів голководіння, ниткопритягувача та переміщення матеріалів). Більшість операцій, які виконуються у швейному і розкрійному цехах, характеризуються високим ступенем точності роботи та вимагають напруження зорового аналізатору упродовж всієї робочої зміни.

Із зазначеного можна зробити висновок, що робота  працівників та технологічні процеси підприємств  легкої промисловості не такі вже прості та легкі. Недаремно професії працівників легкої промисловості, серед яких текстильної промисловості, виробництва шкіри, виробництва готового одягу та хутра, включено до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відтак, для створення належних, безпечних і здорових умов праці роботодавцю необхідно розібратися, які фактори виробничого процесу негативно впливають на організм найманих працівників. Безперечно, без проведення атестації робочих місць за умовами праці не обійтися. На основі отриманих даних результатів атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах повинні  розроблятися та впроваджуватися заходи спрямовані на усунення несприятливих виробничих факторів. У період наявності на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, працівникам повинні надаватися пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, передбачені законодавством. Зазначене право працівників визначено у статті  7 Закону України «Про охорону праці».

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад  підприємств легкої промисловості, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством за роботу у важких та шкідливих умови праці, затверджується відповідним наказом безпосередньо по підприємству.