Необхідність проведення атестація робочих місць за умовами праці при встановлені права на скорочену тривалість робочого тижня

Відповідно до вимог пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України, статті 7 Закону України «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мають права на скорочену тривалість робочого тижня.

Визначити, чи належить робота працівника до категорії «із шкідливими умовами праці», можна лише на підставі результатів атестації робочих місць за умови праці (далі – атестація).

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.

Якщо виробництво, цех, професія, посада, робота зазначена у Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №163 (далі – Перелік), то працюючі на таких робочих місцях мають право на скорочену тривалість робочого тижня.

Підтвердити це право працівник може лише, якщо його робоче місце буде віднесено до категорії «із шкідливими умовами праці» відповідно до п. 9 Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого наказом Мінпраці від 23.03.2001 №122 (далі – Порядок). Цим пунктом Порядку також визначено, що скорочену тривалість робочого тижня встановлюють колективним договором залежно від результатів атестації.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 7 Порядку, якщо у Переліку зазначено «постійно зайнятий» або «що постійно працює», то скорочену тривалість робочого часу відповідно до вказаної у Переліку тривалості встановлюють працівнику лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у цих умовах протягом всього скороченого робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.

У разі відсутності таких записів, скорочену тривалість робочого часу відповідно до вказаної у Переліку тривалості встановлюють працівнику лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у шкідливих умовах праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.