Одна зі складових довгої та надійної роботи сільськогосподарської техніки – належне зберігання

Наче не так давно, ми говорили про необхідність перевірки готовності сільськогосподарських машин та механізмів до початку польових робіт, проте зараз вже прийшов час подумати про їх надійне збереження взимку.

Сільськогосподарські трактори й агрегати використовуються сезонно, тому протягом експлуатації час від часу виникає необхідність у їхньому зберіганні. При цьому від його якості, тобто від дотримання встановлених правил, істотно залежить технічний стан машин і механізмів.

Розрізняють три способи зберігання сільськогосподарської техніки:

• закритий (гараж, склад),
• відкритий – майданчик без даху,
• комбінований – під навісом.

Залежно від тривалості розрізняють таке зберігання:

• міжзмінне, коли перерва у використанні не перевищує 10 днів;
• короткочасне — від 10 днів до двох місяців;
• тривале, коли цей термін становить більш як 2 місяці.

При організації зберігання агротехніки необхідно знати, які машини доцільно встановлювати на певний період у приміщеннях або під навісом, а які – зберігати на відкритих майданчиках. Для цих цілей можна користуватися коефіцієнтом переваги, який характеризується відношенням вартості машин до площі, займаної нею, з урахуванням терміну служби.

Звісно, що найкраща якість зимівлі машин забезпечується у закритих приміщеннях або під навісом. Однак допускається також зберігання і на відкритих обладнаних майданчиках за умови виконання робіт із консервації, герметизації і зняттю складових частин машин для окремого складського зберігання.

Слід також пам’ятати, що при зберіганні техніки на відкритих майданчиках незахищені деталі піддаються атмосферній корозії швидше, ніж захищені лакофарбними покриттями. Швидкість корозії для незахищених деталей із маловуглецевої сталі при зберіганні на відкритих майданчиках може перевищувати 200 г/м2, а в приміщенні – максимум до 100 г/м2 на рік. Тому у машин, що зберігаються, не повинно бути незахищених деталей.

При підготовці відкритих майданчиків для зберігання необхідно враховувати можливість їх затоплення (дощем, снігом). Тому відведена площа повинна мати ухил 2-3 для стоку води, а по периметру слід викопати канали водовідведень. Покриття такого майданчика має бути суцільним твердим або у вигляді твердих смуг.

Машини на відкритому просторі розміщують на позначених місцях по групах, видах і марках. Відстань між ними повинна забезпечувати проведення профілактичних оглядів, а також установку, огляд і зняття машин зі зберігання.

На міжзмінне і короткочасне зберігання техніку ставлять безпосередньо після закінчення робіт, а на довгострокове — не пізніше 10 днів з моменту закінчення робіт. Виняток становлять машини для приготування, внесення і транспортування добрив і пестицидів, які лаштують на зберігання відразу після закінчення робіт.

При міжзмінному зберіганні машини можна тримати на спеціальних майданчиках і пунктах або безпосередньо на місцях проведення робіт. Акумуляторні батареї повинні бути відключені, а рівень і густину електроліту встановлюють у відповідності до кліматичної зони. На міжзмінне зберігання агрегати ставлять комплектними. Машини для приготування і внесення добрив і пестицидів очищають, а потім просушують ємкості, бункери, баки, трубо- і тукопроводи.

На короткочасне зберігання агротехніку також ставлять комплектною, не знімаючи складальні одиниці і деталі. Проте якщо машини знаходитимуться на відкритих майданчиках довше місяця, необхідно зняти, скрутити в рулон і здати на склад транспортерні стрічки (полотняні і прогумовані). В цьому ж випадку або при зберіганні за низьких температур знімають і здають на склад також акумулятори.

При зимівлі техніки в закритих приміщеннях і під навісом мастять захисним мастилом (антикорозійним покриттям) зірочки ланцюгових передач, ланцюгових транспортерів і карданні передачі, гвинтові і різьбові поверхні регулюючих механізмів, поверхні робочих органів та інші передачі – як відкриті, так і захищені кожухами й щитками. Роликові, втулково-роликові і приводні ланцюги очищають, промивають відповідною рідиною і витримують не менше 20 хв. у підігрітому до 80-90 °С моторному мастилі, просушують і встановлюють без натягнення на машини. Також ослаблюють натягнення полотняних і прогумованих стрічок транспортерів, норій, приводних ланцюгів бурякозбиральних, льонозбиральних, картоплезбиральних, кормозбиральних та інших комбайнів. Тиск у шинах знижують до 70-80 % від нормального, а машину ставлять на стійкі підставки задля повного розвантаження шин від маси машини.

Якщо тривалий час трактори, самохідні шасі, автомобілі чи комбайни мають зимувати на відкритих майданчиках, то проводять ряд операцій з підготовки до зберігання їхнього двигуна. Це консервація поверхні деталей, розташованих усередині двигуна (внутрішня консервація), і промивка системи охолодження; герметизація внутрішніх порожнин двигуна; консервація зовнішніх непофарбованих поверхонь деталей; упаковка двигуна в чохол із полімерної плівки або іншого матеріалу (за відсутності капота).

Заправка двигунів, вузлів і агрегатів робоче-консерваційною оливою проводиться до робочого рівня. Потім двигун запускають і дають йому пропрацювати на середній частоті обертання 10-15 хв., щоб змастилися всі деталі вузлів і механізмів. Після зупинки з двигуна знімають форсунки або свічки і очищують їх. У кожен циліндр двигуна (коли поршень знаходиться у верхній мертвій точці) через отвори заливають робоче-консерваційну оливу в кількості 50-80 г, після чого форсунки або свічки встановлюють на місце.

Крім того, в бак пускового двигуна заливають суміш бензину з антикорозійною присадкою, у картер і регулятор дизеля – робочо-консерваційну оливу. Робочі поверхні шківів приводу вентилятора і генератора очищують від корозії і фарбують, а натягнення пасу ослаблюють. Звільняють від бруду також очисник повітря. Очищують і мастять відкриті шарнірні і різьбові з’єднання механізму навішування, натяжних механізмів, механізмів підйому, керованих коліс, рульових трапецій самохідних машин. Покривають захисним мастилом виступаючі частини штоків гідроциліндрів і амортизаторів.

При підготовці до консервації з машини знімають деталі і складальні одиниці, які найбільш схильні до псування (полотняні транспортери, приводні паси, ланцюги, акумулятори, агрегати електрообладнання тощо), укладають у ящик, на якому позначають марку і номер машини, і передають для зберігання на склад.