Оплата праці у святкові і неробочі дні

Які дні визначені як святкові і неробочі?

Відповідно до статті 73 Кодексу Законів про працю України (далі— КЗпП), визначено перелік святкових та неробочих днів:

• 1 січня – Новий рік
• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
• 8 березня – Міжнародний жіночий день
• 1 травня – День праці
• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
• 28 червня – День Конституції України
• 24 серпня – День незалежності України
• 14 жовтня – День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
• один день (неділя) – Пасха (Великдень)
• один день (неділя) – Трійця.

Яка оплата праці у святкові і неробочі дні?

Оплата праці у святкові та неробочі дні здійснюється в підвищеному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП України, а саме:

• відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками — в розмірі подвійної годинної (денної) ставки;
• працівникам, які одержують місячні оклади (у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму).

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

 Про що потрібно пам’ятати роботодавцю, залучаючи працівника до роботи у такі  святкові і неробочі дні?

За погодження роботодавця  та бажанням працівника,  який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку відповідно до статті 107 КЗпП України.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Порядок оплати праці за роботу у святкові і неробочі поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем.

Визначені вимогами КЗпП України норми оплати праці за роботу у святкові та неробочі дні відноситься до мінімальних державних гарантій.

Відповідно до вимог статті 97 КЗпП України і статті 15 Закону України «Про оплату праці» роботодавець може самостійно в колективному договорі встановити більш високий рівень оплати праці за роботу у святкові і неробочі дні.