Право на працю – право людини закріплене у Конституції України

Головний оберіг державності та демократії – Конституція  наголошує, що  людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Конституції України  кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Слід наголосити, праця — це основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини. Праця є найважливішою умовою існування суспільства, його розвитку і вдосконалення.

Діяльність людини потребує витрат фізичної або розумової енергії та має своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей. Не дивно, що  головний закон України закріпив захист права  на своєчасне одержання винагороди за працю.

Також Конституцією України заборонено використання примусової праці, тобто найманої праці не забезпеченої захистом держави. В свою чергу Кодекс законів про працю України вказує на єдиний спосіб реалізації права на працю громадянами — укладення трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Необхідно зазначити, що  відповідно до Конституції України і ст. 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, а також будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні чи припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у профспілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Окрім цього у Конституції України передбачено право кожного громадянина на  належні, безпечні й здорові умови праці. Належними умовами праці слід вважати справний стан машин, верстатів і пристроїв; належну якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи; вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; своєчасне забезпечення технічною документацією.

Здорові та безпечні умови праці – це додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я робітників та інше.

Відповідно, право на належні, безпечні і здорові умови праці реалізується через охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Додатково з метою забезпечення інтересів громадян держава гарантує захист громадян від незаконного звільнення,  забороняє використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

Як ми бачимо державою створено умови для реалізації громадянами права на працю, а вже як скористатися своїм право має вирішувати кожен із нас.

Хочеться ще звернути увагу, що у Загальній декларації прав людини зазначено: «всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах». На превеликий жаль, наразі в Україні має місце таке ганебне явище, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин та одержання заробітної плати в «конвертах». Погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин громадянин автоматично та власноручно позбавляє себе можливості захисту з боку держави при реалізації свого права на працю, передбаченого Конституцією України.

Тому закликаємо не тільки знати про наявність своїх трудових прав, але й цінувати та захищати свої трудові права та гарантії, визначені державою для кожного із нас – громадян України!