Роз’яснення щодо збереження роботодавцем середнього заробітку мобілізованому працівнику, який знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами

15 жовтня 2020

Відповідно до умов ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно з ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі через укладення нового контракту на проходження військової служби, під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб – підприємців, де вони працювали на час призову.

Гарантії визначені ч.3 зазначеної статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їхнього взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їхнього звільнення з військової служби в разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закону) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:

на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) упродовж робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

під час виконання державних обов’язків, у тому числі, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;

під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Ураховуючи викладене, з дати відпустки військовослужбовця у зв’язку з вагітністю та пологами підстав для виплати середнього заробітку не вбачається, оскільки військовослужбовцем не виконуються обов’язки військової служби. Виплати середнього заробітку, передбачені ст.119 КЗпП України можуть бути відновлені лише після того, як військовослужбовець приступить до виконання обов’язків військової служби.

Звертаємо увагу, роз’яснення Управління за своєю природою носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.