Що переживають люди у процесі невизначеної втрати?

Під час проживання невизначеної втрати хронічне горе є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. Це пов’язано більше з типом втрати, ніж з індивідуальними особливостями психіки.

Здебільшого люди, чиї близькі люди зникли безвісти, не є хворими, але вони можуть мати такі симптоми. Наприклад, ознаки депресії, які заважають повсякденному функціонуванню, труднощі з пошуком сенсу, відкладення життя на потім, хронічний смуток, неприйняття смерті. Вони можуть відчувати багато сильних та часто протилежних почуттів — тривогу, безпорадність, почуття провини та надію.

На відміну від деяких інших станів, в яких терміни симптомів можуть свідчити про патологічний стан чи потребу у спеціальній допомозі, для невизначеної втрати немає часових рамок горювання.

Іноді розвивається затяжна реакція горя або депресія, які можуть потребувати лікування, але більшості людей воно не потрібно. Краще запропонувати їм час, співчуття, пам’ять і співпереживання. Діти та підлітки в такому стані схильні «заморожувати» свої почуття та відчужуватись.

Невизначена втрата може впливати на сімейне життя: збільшується кількість конфліктів, члени родини віддаляються, ролі в родині чи парі стають невизначеними.