Т.в.о. Голови Держпраці Віталій Сажієнко розповів про членство Держпраці у Міжнародній асоціації інспекцій праці, виклики та напрацювання

Т.в.о. Голови Держпраці Віталій Сажієнко зустрівся з журналістами виробничо-практичного журналу “Охорона праці і пожежна безпека” та розповів як членство Держпраці у Міжнародній асоціації інспекцій праці сприятиме зростанню ефективності й результативності інспекції праці в Україні, про реалізацію плану заходів Концепції, зокрема щодо створення національної системи запобігання виробничим ризикам, як знизити рівень виробничого травматизму та професійних захворювань, співпрацю з МОП, послугу «інтерактивний інспектор», виклики та напрацювання.

_______

– Віталію Валерійовичу, розкажіть, будь ласка, яким чином членство в IALI сприятиме зростанню професіоналізму представників Держпраці та підвищить результативність та ефективність роботи служби? Які переваги очікують на Держпраці, зважаючи на членство в IALI?

До складу IALI входять понад 100 членів з усього світу. Ця всесвітня професійна асоціація сприяє зростанню професіоналізму своїх членів у всіх аспектах трудової інспекції, підвищує результативність та ефективність роботи; проводить міжнародні та регіональні конференції, на яких учасники можуть обмінюватися досвідом та ідеями про те, як сприяти дотриманню трудового законодавства і передових практик; надає членам інформацію щодо професійних питань через вебсайт асоціації, інформаційні бюлетені, доповіді та інші публікації; сприяє тісній спів­праці між членами асоціації за допомогою створення регіональних мереж і заходів.

Це членство має сприяти зростанню ефективності й результативності інспекції праці в Україні шляхом участі у міжнародних і регіо­нальних конференціях, обміну досвідом та ідеями про те, як сприяти дотриманню трудового законодавства й передових практик.

– Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні (далі — Концепція). Що Ви можете сказати про реалізацію плану заходів Концепції, зокрема щодо створення національної системи запобігання виробничим ризикам для забезпечення ефективної реалізації права працівників на безпечні та здорові умови праці?

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною з одного боку та Євро­пейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами­членами з іншого боку, Україна взяла зобов’язання стосовно забезпечення поступової інтеграції законодавства України до законодавства Європейського Союзу, включаючи сферу охорони праці.

Положення Угоди передбачає імплементацію в національне законодавство норм Рамкової Директиви Ради № 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 р. про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі (далі — Директива).

З метою імплементації Директиви Урядом відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 244, прийнято рішення про розроблення проєкту Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні та план заходів з її реалізації (далі — План заходів) (рис. 1).

Реалізація плану заходів Концепції

Концепція та План заходів були прийняті розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 989­р.

До виконання Плану заходів залучено центральні органи виконавчої влади за участю соціальних партнерів та науково­дослідних установ.

З метою виконання Плану заходів:

1. Держпраці:

• розробила та направила до Міністерства соціальної політики України проєкт Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (далі — проєкт Закону Держпраці), що впроваджує ризикоорієнтований підхід у сфері безпеки та гігієни праці;
• розробила проєкт постанови Кабінету Міністрів України (далі — КМУ) «Про затвердження Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення конт­ролю її реалізації» (далі — проєкт Постанови), з метою формування та реалізації політики державного управління безпекою праці та здоров’я працівників;
• підготувала проєкт Типового положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників (далі — Типове положення), що визначає вимоги до побудови, впровадження і функціонування системи управління безпекою праці та здоров’я працівників (далі — БПЗП) та оцінки відповідності цим вимогам з урахуванням стандарту ISO 45001:2018 «Менеджмент охорони здоров’я та безпеки праці — Вимоги та настанови»;
• розробила та направила на погодження до Мінекономіки проєкт постанови КМУ «Про затвердження Методики проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу» (далі — проєкт Методики). З метою визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, під час опрацювання проєкту Методики, за ініціативою Держпраці створено робочу групу, до складу якої було залучено представників спіль­ного представницького органу (далі — СПО), сторони роботодавців на національному рівні, Конфедерації роботодавців України, СПО репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні;
• розробила «План заходів щодо впровадження ризикоорієнтованого підходу у системи управління охороною праці суб’єктів малого, середнього та великого (з розподілом за станом матеріально­технічного оснащення) підприємництва» відповідно до проєкту Методики, які оприлюднено на вебсайті Держпраці для використання суб’єктами господарювання як робочого інструменту, під час проведення оцінки ризиків на робочому місці та врахування громадської думки;
• сформувала «Ідентифікатор виробничих небезпек і створювані ними виробничі та професійні ризики на об’єктах різних галузей економіки», який оприлюднено на вебсайті Держпраці для використання суб’єктами господарювання.

2. Представники Держпраці увійшли до складу робочої групи з підготовки проєкту Закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», утвореної Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Після прийняття цього Закону буде можливість опрацювання проєктів відповідних підзаконних нормативно­правових актів.

 

– На Ваш погляд, як сьогодні зробити так, щоб законів у сфері праці дотримувалися, а працівники на підприємствах знали свої права та обов’язки, могли захищати себе, дбали про власну безпеку та безпеку оточуючих задля зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань?

Це питання можна розкласти на кілька ланок (рис. 2).

Для досягнення всіх зазначених результатів, необхідно інвестувати у системи БЗР. Під гаслом «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи — інвестуймо зараз у стійкі системи БЗР» був відзначений у 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я працівників, що наголошує на необхідності інвестувати в галузь безпеки праці. Це не тільки фінанси — це, в першу чергу, всі попереджувальні заходи, які стануть запобіжником нещасних випадків та професійних захворювань.

І, мабуть, найефективнішим інструментом досягнення цієї мети є роз’яснювальна робота.

Найпріоритетніші напрями превентивної роботи

Держпраці заклала основу ведення соціального діалогу для підвищення рівня безпеки та здоров’я працівників. З цією метою територіальні органи провели аналіз стану організації безпеки праці на підприємствах областей з метою визначення найбільш ризиконебезпечних галузей виробництва та на підставі проведеного аналізу розробили Профілі безпеки праці.

Для цього, при кожному територіальному органі Держпраці створено постійно діючі робочі групи, до складу яких включено представників зацікавлених органів та соціальних партнерів, на засіданнях яких обговорюються найбільш пріоритетні напрями роботи, визначаються ризиконебезпечні галузі виробництва та інші питання, що стосуються безпеки праці в регіоні.

До робочих груп, крім посадових осіб територіальних органів залучалися представники Федерації професійних спілок України, Федерації роботодавців України, Фонду соціального страхування України, територіальних органів Укртрансбезпеки, Національної поліції України, ДСНС, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Всього в робочих групах задіяно близько 300 фахівців з різних організацій та установ.

На цих засіданнях були обговорені та затверджені Плани превентивної роботи територіальних органів Держпраці на 2021 рік, які формувалися на підставі аналізу рівня виробничого травматизму та пропозицій керівників суб’єктів господарювання, соціальних партнерів та органів місцевого самоврядування області.

За результатами консультацій було визначено найпріоритетніші напрями превентивної роботи, а саме:

• проведення превентивних заходів з метою недопущення травматизму у працівників лісової галузі;
• налагодження тісної співпраці з територіальними органами Укртранс­безпеки та Національної поліції України з метою підвищення рівня безпе­ки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, а також для попередження та недопущення випадків травматизму внаслідок ДТП;
• проведення інформаційно­роз’яснювальної роботи щодо запобі­гання настанню нещасних випадків у закладах охорони здоров’я, а також у закладах, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком та з підозрою на інфікування COVID­19, у тому числі з питань безпечної експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем.

Держпраці продовжує превентивну роботу щодо інформування працівників про їх права та обов’язки з метою недопущення й мінімізації випадків виробничого травматизму та професійних захворювань.

 

– Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з Міжнародною організацією праці (далі — МОП) та вдосконалення національної нормативно­правової бази з питань безпеки і здоров’я на роботі, трудових відносин та інспекції праці.

В рамках реалізації Проєкту ЄС­МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» (далі — Проєкту ЄС­МОП) Держпраці на постійній основі співпрацює з Міжнародною організацією праці з метою впровадження та застосування в Україні передового європейського і світового досвіду у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.

Співпраця з МОП

З цією метою представники Проєкту ЄС­МОП проводять регулярні навчання, тренінги, семінари з посадовими особами Держпраці, а також беруть участь в обговореннях та опрацюваннях нормативно­правових актів, які готуються Держпраці та надають відповідні рекомендації і пропозиції до них.

Зокрема, на сьогодні за участі представників Проєкту ЄС ­МОП опрацьовано проєкт Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Також Проєкт ЄС­МОП готує технічні рекомендації щодо узгодження національного законодавства про мінімальні вимоги до безпеки та здо­­ров’я під час використання ЗІЗ, використання робочого обладнання та до тимчасових або пересувних будівельних майданчиків — з відпо­відними директивами ЄС із БЗР (відповідно 89/656/ЄEC, 2009/104/ЄC та 92/57/ЄEC) і міжнародними стандартами (Конвенціями № 155, № 161, № 167 і № 187).

В умовах карантинних обмежень, Проєктом ЄС­МОП було розроб­лено методичні рекомендації та матеріали для безпечного виконання робіт, зокрема:

• контрольні переліки із запобігання й контролю COVID­19 у будівництві та лісозаготівельній галузі;
• тимчасова настанова ВООЗ і МОП «COVID­19: безпека праці та здо­ров’я медичних працівників»;
• практичний порадник МОП «Безпечне повернення до роботи: десять пунктів дій»;
• інформаційна записка МОП «Соціальний діалог із питань безпеки та здоров’я на роботі в умовах COVID­19»;
• рекомендації «COVID­19 і лісозаготівлі: контрольний перелік заходів профілактики і контролю», які були розповсюджені серед територіальних органів Держпраці для використання під час проведення превентивних заходів у суб’єктів господарювання лісової галузі, а також надіслані до Держлісагентства для використання в роботі.

На початку пандемії COVID­19, Проєкт ЄС­МОП провів онлайн­тренінги для 1187 інспекторів Держпраці стосовно того, як заходи з безпеки і здо­ров’я на роботі пом’якшують наслідки COVID­19.

Крім того, Держпраці щороку 28 квітня бере участь у заходах з відзначення Всесвітнього дня безпеки та здоров’я працівників, які організовує Міжнародна організація праці.

Що Ви можете сказати про послугу «інтерактивний інспектор»? Чи ви­явилася вона ефективною?

Запровадження жорстких карантинних обмежень у 2020­2021 роках суттєво зменшило можливість безпосереднього спілкування інспекторів праці та громадян і суб’єктів господарювання. В той же час, це призвело до зростання попиту на поради та консультації інспекторів праці.

Сервіс «інтерактивний інспектор»

Така ситуація стала передумовою і поштовхом для створення сервісу «інтерактивний інспектор», за допомогою якого працівники і роботодавці у будь­який зручний для них спосіб (через засоби телефонного зв’язку, соціальні мережі, комунікаційні засоби) можуть отримати необхідну їм інформацію.

З моменту впровадження сервісу, посадовими особами територіальних управлінь Держпраці надано консультацій, роз’яснень з питань законодавства про працю, охорону, гігієну праці й надання адміністративних послуг для 191 тис. 226 громадян та представників підприємств.

Найчастіші питання громадян знаходять своє відображення в рубриці «Запитання­відповіді» на сайті Держпраці, що додатково спрощує одержання інформації та відповідей на питання¹.

Головним досягненням запроваджених сервісів є наближення консультаційних послуг Держпраці до їх споживачів, недопущення порушення прав працівників та виникнення ситуацій, коли роботодавець наражається на ризики штрафних санкцій.

 

– Нагадайте, будь ласка, читачам про те, як вони можуть скористатися послугою «інтерактивний інспектор»?

Задати свої запитання та отримати відповіді на них можна засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів, інформація про які розміщена на офіційних вебсайтах територіальних органів Держпраці.

 

– Які виклики стоять перед Держпраці сьогодні і як Ви з командою плануєте їх подолати?

Серед викликів, які стоять перед Держпраці, окремо варто відзначити питання цифровізації Держпраці, насамперед адміністративних послуг.

Серед викликів — питання цифровізації

Держпраці спільно з Мінекономіки вже успішнореалізовано можливість електронної реєстрації декларацій відповідності матеріально­технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці через портал електронних сервісів Мінекономіки. Наступним етапом є цифровізація видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а також інших послуг.

Розпочато активну співпрацю з Міністерством цифрової трансформації України щодо надання адмінпослуг Держпраці в електрон­ному вигляді відповідно до проєктів цифрової трансформації «е­Підприє­мець», «е­Бізнес», «е­Дозвіл» та інше.

Заплановано проведення подальшої адаптації нормативно­правового забезпечення, оновлення технічної бази, інтеграції наявних інформаційних баз та створення нових тощо.

Крім того, як зазначалося раніше, Держпраці зосередила свою увагу та приклала максимум зусиль для профілактики виробничого травматизму та вжиття роботодавцями заходів з недопущення випадків травмування працівників на виробництві шляхом проведення широкомасштабної превентивної кампанії.

Широкомасштабна інформаційно­роз’яснювальна кампанія позитивно вплинула на ставлення роботодавців та працівників до особистої безпеки, а саме на розуміння ними важливості дотримання вимог безпеки праці з метою формування культури праці, а також на зниження рівня виробничого травматизму в Україні (рис. 3 та 4).

 

Істотна проблема та виклик — незадекларована праця

Наразі, однією з істотних проблем в Україні та викликом для органів Держпраці є незадекларована праця.

Найбільш ризикованою галуззю для використання незадекларованої праці залишається сільське господарство, оскільки 92,6% працівників, зайнятих неформально у сільському господарстві, зайняті у неформальному секторі економіки.

Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті. Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників та примушення їх до роботи на умовах роботодавця.

Активне застосування ризико­орієнтованого підходу

З 2020 року Держпраці запровадила активне застосування ризико­орієнтованого підходу в усіх напрямках роботи, у тому числі з питань виявлення незадекларованої праці.

Упродовж 2020 року увагу Держпраці було сконцентровано на проведення заходів у найбільш ризикованих сферах господарювання: торгівля, організація харчування і тимчасове розміщування, будівництво, сільське господарство, транспорт і кур’єрська діяльність.

Робота інспекторів праці у кожній зі сфер складалася з двох етапів: інформаційної та інспекційної кампанії (рис. 5). Такий підхід позитивно вплинув на стан оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

У зв’язку з цим, в грудні 2020 року Держпраці ініціювала створення постійно діючої робочої групи для обговорення подальших спільних дій з питань незадекларованої праці, а також розроблення пропозицій до плану спільних дій на 2021 рік.

Результатом роботи робочої групи став Національний план спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік. Особливістю цього плану стало його формування на рівні регіонів та оформлення в єдиний документ на рівні країни.

Джерело: Держпраці