Відповідальність за якість проведення атестації робочих місць за умовами праці та здійснення контролю за якістю проведення атестації

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків, як тепер, так і в майбутньому.

Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Відповідальність за вчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у разі порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення. У таких випадках на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми їх власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф від тридцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        За заподіяння шкоди здоров’ю працівника настає кримінальна відповідальність за статтею 271 Кримінального кодексу України. Якщо атестацію не провели, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку.

Якщо атестацію не проведено, а підприємство виплачує компенсації і надає гарантії працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. д.), то при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (для роботодавців, що перебувають на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.

Усім учасникам трудових відносин має бути зрозумілим, що у кожного працівника повинно бути своє робоче місце, де необхідно створити нешкідливі та безпечні умови праці. Проте, і роботодавець повинен про це потурбуватися, і працівник має бути обізнаний щодо умов праці на своєму трудовому місці.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  статті 33 Закону України «Про охорону праці»,  Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року №340, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення, контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та забезпечення проведення державної експертизи умов праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці).

Згідно з пунктом 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  1 серпня 1992 року № 442, контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.