Застосування гігієнічних нормативів створює сприятливі умови середовища життєдіяльності людини, в тому числі виробничого

Розроблення на підставі сучасних даних науково обґрунтованих гігієнічних нормативів, що гарантують безпеку та/або нешкідливість для людини небезпечних факторів навколишнього, в тому числі виробничого, середовища (далі – небезпечні фактори) і дотримання яких забезпечує оптимальні чи допустимі умови життєдіяльності є головним завданням гігієнічної регламентації.

Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний фактор фізичного, хімічного, біологічного походження: речовина, матеріал або продукт, що впливає чи за певних умов може негативно впливати на здоров’я людини. В останньому випадку небезпечний фактор розцінюється як потенційно небезпечний.

Виходячи з вище зазначеного, гігієнічна регламентація здійснюється для обмеження інтенсивності або тривалості дії небезпечних факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров’я людини.

Визначення небезпечних факторів, які можуть впливати на здоров’я людини під час виробничого процесу для роботодавця передбачає необхідність впровадження заходів щодо зниження та /або унеможливлення дії небезпечних факторів на працівників, що само собою провокує підвищення продуктивності праці.

Зазначимо, що на нинішній час в Україні формування Державного реєстру небезпечних факторів здійснюється Комітетом з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я.

Саме, здійснення  реєстрації небезпечних факторів у Комітеті є неодмінною умовою для суб’єкта господарювання у отриманні дозволу на імпорт, застосуванні і організації виробництва продукції, а також видачі йому гігієнічного висновку в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби.

Щодо історії створення  Державного реєстру небезпечних факторів, то вона відбувалась поетапно.

Так, до 1998 року Комітет реєстрував лише небезпечні фактори хімічного та біологічного походження. У реєстр включалися небезпечні хімічні речовини і біологічні фактори, наводилися дані про їх призначення, властивості, методи індикації, біологічну дію, ступінь небезпеки для здоров’я людини, характер поведінки у навколишньому середовищі, виробництво, гігієнічні регламенти застосування тощо.

Реєстрації підлягали  всі індивідуальні хімічні та біологічні речовини (сполуки), у тому числі полімери та матеріали на їх основі, а також ті, що входять до складу сумішевої продукції, які виробляються та (або) застосовуються на території України чи ввозяться з-за кордону. Речовини, які мають у своєму складі домішки, що утворюються у процесі виробництва або застосування, реєструються як індивідуальні речовини.

Згодом, з 1999 року державній реєстрації, також, почали підлягати небезпечні фактори фізичного походження, у тому числі радіоактивні.

Необхідно зауважити, що державній реєстрації не підлягає сумішева продукція. Вона повинна проходити санітарно-гігієнічну експертизу відповідно до положень про державну санітарно-гігієнічну експертизу проектів нормативної документації та про порядок видачі гігієнічного висновку на продукцію в органах, установах та закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджуваних МОЗ, і продукція, яка реєструється Фармакологічним комітетом МОЗ та Укрдержхімкомісією.

Усі хімічні та біологічні речовини, призначені для виробництва та використання після 1 вересня 1995 року (нові речовини), підлягають державній реєстрації до початку їх виробництва та використання. Крім того, речовини, що виробляються та використовуються на території України, а також завезені з-за кордону (старі речовини), підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Ознайомитись з небезпечними  факторами, що входять до реєстру можна за посиланням Державний реєстр небезпечних факторів