Щорічні додаткові відпустки

Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці управління Держпраці у Миколаївській області Ірина  Тішкова роз’яснює особливості надання щорічних додаткових відпусток, умови їх надання та тривалість.

Порядок надання щорічних додаткових відпусток, умови їх надання та тривалість визначені у статтях 7 та 8 Закону України «Про відпустки», статтями 76, 79 Кодексу законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами України.

До одних з видів таких відпусток належать: щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, відповідно до Додатку 1 «Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290.

Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Під час визначення права на додаткову відпустку та її тривалості керуються наказом МОЗ України, Мінпраці України «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів» від 31.12.1997 №383/55.

Якщо тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість відпустки передбачену Списками, її може бути подовжено на кількість днів різниці за рахунок власних коштів підприємства (абз.2 п.4 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №16 від 30.01.1998).

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається відповідно до Додатку 2 Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290:

окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів;

працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Атестацію робочого місця для визначення права на таку відпустку проводити не потрібно.

Слід зазначити, що щорічні додаткові відпустки, передбачені статтями 7 та 8 Закону про відпустки, надають понад тривалість основної відпустки за однією з підстав, обраною працівником. Однак працівникам, професії та посади яких позначені значком «*» у Списках, щорічні додаткові відпустки надаються з декількох підстав відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 17.11.1997 №1290.