Індексація заробітної плати у 2024 році

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексацію грошових доходів громадян зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників.

У 2023 році роботодавці були звільнені від обов’язку індексації зарплати. Це було передбачено пунктом 3 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік, який призупинив дію Закону «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Згідно з постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюють з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, але якщо в січні 2024 року роботодавець підвищить заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.
Порядок № 1078 передбачає, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
– пенсії;
– стипендії;
– оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;
– грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу;
– розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;
– допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
– суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.

Заробітна плата підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Таким чином, індексацію слід нараховувати в межах вказаного показника.

Невиконання роботодавцем обов’язку щодо індексації заробітної плати є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці.

За не проведення індексації заробітної плати працівників передбачена відповідальність: фінансова – на підставі КЗпП України, адміністративна – згідно із КУпАП та кримінальна – відповідно до Кримінального кодексу.