Торгівля людьми – найстрашніше порушення трудових прав людини у сучасному світі!

Щороку 30 липня в Україні відзначається Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Таке рішення було прийнято Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй в 2013 році та відзначається в системі міжнародних днів ООН 30 липня. Метою є підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків та дітей, які стали жертвами цього страшного злочину. Такі дії спрямовані на заохочення громадськості активно допомагати постраждалим та боротися з подібним на усіх рівнях.

Серед найважливіших прав людини, закріплених практично всіма міжнародно-правовими документами в подібній галузі, а також Конституцією України, є право на життя, свободу, особисту недоторканність, право вільно пересуватися, вибирати місце перебування і проживання, свобода праці та іншої не забороненої законом діяльності.
Торгівля людьми є однією з найстрашніших форм порушення основних прав і свобод людини. Незалежно від виду експлуатаційної мети, торгівля має тяжкі, а часом фатальні наслідки для постраждалих осіб
Щороку в усьому світі мільйони людей, які шукають кращої долі, потрапляють у трудове рабство. Торгівля людьми є проблемою для більшості країн світу. На жаль, це ганебне явище існує і в Україні.

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлю людьми» торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або удержання, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану особи чи із застосуванням або погрозою насильства, з використанням службового становища, матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Потрапити у ситуацію торгівлі людьми може будь-хто, через, що важко створити універсальний портрет постраждалої особи. Серед жертв можуть бути люди різної статі, віку, рівня освіти, соціального походження, статку тощо.
У той же час в нашому суспільстві існують певні групи ризику, які об’єднують особливо вразливих людей, стосовно яких існує висока ймовірність, що вони можуть стати об’єктами цього злочину. Насамперед до цієї категорії можна віднести представників соціально незахищених і неблагополучних верств населення, які знаходяться у складних життєвих обставинах:
– членів багатодітних родин та малозабезпечених сімей;
– одиноких матерів;
– людей з інвалідністю та самотніх людей похилого віку;
– сиріт, дітей, що позбавлені опіки та піклування, дітей вулиці;
– безробітних працездатного віку (особливо тих, хто довгий час не може знайти собі роботу)
– осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Високий ризик потрапляння до тенет торгівців людьми мають також: трудові мігранти (насамперед, з неврегульованим статусом) та внутрішньо переміщені особи
Торгівля людьми має різні види, серед яких: вербування; примус до роботи під загрозою покарання і без попередньої згоди (від чого найчастіше страждають заробітчани); примус до надання сексуальних послуг, проституції, порнографії шляхом обману, шантажу та погроз (від чого найчастіше страждають жінки);
використання у жебрацтві; втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах; такі страшні злочини, як вилучення органів, проведення дослідів над людиною, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні! Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» особа, якій встановлено статус постраждалої від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
– інформації щодо своїх прав та можливостей, викладених мовою, якою вона володіє;
– медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
– тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
– відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом;
– одноразової матеріальної допомоги у тому ж порядку;
– допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Якщо ж Ви потрапили у будь-яку небезпечну ситуацію, або стали свідком такої ситуації, негайно звертайтеся за допомогою до місцевих екстрених служб, неурядових організацій або посольства України в країні де Ви в цей час перебуваєте. Звертатися у таких випадках також можна до:
• місцевої держадміністрації за місцем перебування;
• Національної поліції України 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції);
• Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 (безкоштовно з мобільного), 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного)

Пам’ятайте, торгівля людьми порушує права людини, принижує її честь та гідність!